“У роздумах над віком і добою…”
У роздумах над віком і добою
Пишу в країну юності листи:
“Візьміть мене, товариші, з собою –
Я обіцяю вас не підвести!..”
Потрібно рук? Беріть мої ви руки.
Плеча? Підставлю другові в ряду.
А треба пісні – я правдиві звуки
І почуття гарячі віднайду.
В моїй душі вони живуть віддавна –
З буремних літ, коли на край села
Заплакана і юна Ярославна
Своє русяве ладо провела…
Промчали ви, баскі гарячі коні,
Прудким алюром звихрені літа!
І тільки в згадці – спалахи червоні
Та рідний полк і путь його свята.
Тепер новітні співанки на часі,
Бо свіжим словом вистигла доба.
Але й старі, як воїни в запасі,
В музей епохи списані хіба?!
В моїй душі вони живуть віддавна –
З буремних літ, коли на край села
Заплакана і юна Ярославна
Своє русяве ладо провела.
Вони приходять строєм – не юрбою,
Звучать мажорно й пристрасно вони.
…І я прошу: “Візьміть мене з собою –
Мене й пісні, принесені з війни!”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)