Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







БАЛАДА ПРО ЛАРИВОНОВУ МОГИЛУ

Як піднімається ранок і сонце услід, –
Він виходить у степ на могилу,
Повертає обличчя на схід,
Випростовує постать похилу:
– Чи не їдуть?.. – Ні тупоту з степу, ні пилу,
Тільки вітер тривожний шумить з небосхилу.
Прикладає він вухо своє –
Сніг зсувається в щілі розталі,
Чує він: артилерія б’є
Усе далі, все далі і далі…
Одвертає він очі запалі,
Серце б’ється в нестерпному жалі…

А вночі, як спадає пітьма,
Нишком сходяться люди до нього.
– Ну? – питаються люди.
– Нема.
– І не чути?
– Не чути нічого. –
І розходяться мовчки і строго,
І сльоза закипає в старого.
Ранком всіх на роботу фашисти женуть,
Лиш старий Ларивон вируша в свою путь.
Як підніметься ранок і сонце услід, –
Він виходить у степ на могилу,
Повертає обличчя на схід,
Випростовує постать похилу.
Ні, не видно. Ні тупоту з степу, ні пилу,
Тільки вітер та хмари пливуть з небосхилу.
Прикладає він вухо своє –
Артилерія навіть б’є.
Значить, далі пішли, відступили…
І він мовчки зіходить з могили

Знову люди зібрались вночі.
– Ну? – спиталися люди в старого.

Порішили кувати мечі.
Славна будь, партизанська дорого!

От – чи скоро, чи довго – метіль замела,
Ні стежини у лісі, ні сліду.
Ходить помста народна з села до села,
Піднімає людей, – чуєш, діду?
Взяв китайку, пішов од сусіда к сусіду,
Відкривав своє серце, свій смуток-обиду.

А погожого ранку – не вчулось, не сон! –
Грім гарматний зі сходу почув Ларивон.
І він випростав постать похилу,
Повернувся обличчям на схід:
– Ідуть танки, Свободу везуть зорекрилу,
А за танками – сонце услід;
Іде військо червоне, шумить з небосхилу… –
Він китайку, мов прапор, підняв над могилу.
Іще й досі в степу та могила стоїть,
Ларивонова – звуть її з того.
Час цю назву її збереже для століть.
А про діда? Спасибі. Нічого.
П’ять онуків з тих пір народились у нього,
Дід живе – ого-го! – і ще житиме довго!
Де воронки були, там барвінок поріс, –
Час руїну і рани загоїв.
На окопах старих діти рвуть барбарис.
Та в неділю кобзар під горою
Пісню-думу онукам співа про героїв, –
Вони в пісні живуть! В шумі липи старої…

С. Монастирьок, 9.1 – 8.ІІ.1943

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)


БАЛАДА ПРО ЛАРИВОНОВУ МОГИЛУ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ