БАТЬКОВА ХАТА

Related posts:

1. ПОДЯЧНА МОЛИТВА З ДОКОРОМ Ти не сотворив мене сліпим дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене горбатим дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене […]...
2. “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
3. “У роздумах над віком і добою…” У роздумах над віком і добою Пишу в країну юності листи: “Візьміть мене, товариші, з собою – Я обіцяю вас […]...
4. БАТЬКОВА ДОРОГА Це наснилося, можливо, чи привиділось мені, чи насправді сталось диво при досвітньому вікні. Що це діється зі мною? Хоч немає […]...
5. ПОКИНУТА ХАТА На пустищі дикім росте бузина, Сіріє край поля хатина сумна. Облуплені стіни, полин, спориші, – Не видно й не чути […]...
6. ХАТА КОСМОНАВТА Пам’яті Юрія Гагаріна Любисток і м’ята. І хата як хата. На сволоку стерлася різьблена дата. Коли закладалась і як будувалась […]...
7. “Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...
8. ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЕТЮД Далекі села і міста, Дорога – як струна. Недоціловані уста. Події. Імена. Вокзали. Візи. Суєта. Готельні номери. І дні складаються […]...
9. ПІД БЕРЕЗОЮ ХАТА В СНІГАХ 1 В моїх генах пробудилася радість предків. Після міської адинамії, після тинянь по кав’ярнях – у село! – у засипане […]...
10. ВЕЧОРОВА СТЕЖКА Мені ще світить мамине лице, та вже у білій хаті вечоріє. Щемливо пахнуть сивим чебрецем засмучені осінні вітровії. Веде мене […]...
11. ЗЕМЛЯ, ЄВШАННА, ТОПОЛИНА Нема на світі України, Немає другого Дніпра. Т. Шевченко Земля свшанна, тополина, той неповторний рідний край, що з ним зв’язала […]...
12. “ХАТА ЗА СЕЛОМ” Ідуть цигани… Гамір дивних слів Ген-ген далеко чути; Понурий вигляд тих дітей степів, їх пісні не збагнути. Цигани йдуть… Табор […]...
13. “Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...
14. “З-за Дніпра он сонечко встає…” З-за Дніпра он сонечко встає, Як і вчора чисто-пурпурове… Дякую, що ти на світі є, Сонечко моє, моя любове. Вже […]...
15. “Радіо будить тишу ранкову…” Радіо будить тишу ранкову, Де продзвеніли дитинства кроки. Як ти змінився, мій Воронькове, За нелегкі повоєнні роки! А пригадай-но мене […]...
16. “Заголубіла хвиля дніпрова…” Заголубіла хвиля дніпрова, Вітер пшеничний віє здаля. На тихоплинну щиру розмову Нас прикладає рідна земля. Ти мене, земле, у сповиточку […]...
17. СВОБОДА Ті – у вожді, а ті – у московити, А всі з амбіцій падають у шок. Нема кому свободу розповити […]...
18. “Заліг, заліг козаченько…” Заліг, заліг козаченько Та й не підведеться; Товариші вертаються, Хворий зостається! – Товаришу, рідний брате, Маю умирати. Ой дай же, […]...
19. КОЗАЦЬКА ХАТА Хто святі церкви мурує, Пнеться з них до раю, – Я гуляю по Дунаю, Стиха в кобзу граю. Хто людські […]...
20. ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...
21. А. і Б А. Нараю ти, друже, Жіночку хіорошу. Б. Дякую ти, друже, О жінку не прошу. А. Красна і здорова. Б. Ет, […]...
22. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Радіола в клубі грає, У танку і старі, й малі. Половина села гуляє, Половина лежить в землі. Вітер Вічний вогонь […]...
23. “Гудуть у степу трактори…” Гудуть у степу трактори, Біліють у просторі села; Гуляють на волі вітри, І днина висока й весела. Тополі. Дороги. Блакить. […]...
24. “Треба прокидати стежки…” Треба прокидати стежки, Л то подумають Не хочу, Щоб до мене гості ходили. Узяв лопату, А синички – на поріг, […]...
25. СІЛЬСЬКА РОДИНА Води наносять, нарубають дров, Запорають в хліві і на городі. Утомлені, присядуть у господі: Не вгледіли, коли і день пройшов. […]...
26. “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
27. “На битій дорозі підкова лежить…” На битій дорозі підкова лежить. Вилизує хвиля німі береги. В нікуди, в нікуди дорога біжить – В затоплені морем луги. […]...
28. ПОВЕРНЕННЯ Ні, не спогад це, не ілюзія, Не солодкий то плід уяви. Знов закляклий стою у лузі я І мене облягяють […]...
29. ПОЄДНАННЯ І знов село… І вже, немов не рідне, Лиш декілька лишилося ще хат, Де ждуть тебе, як добрі очі, вікна, […]...
30. “Вітаю глуш твою, куточку мій затишний…” І Вітаю глуш твою, куточку мій затишний, Де я ховаюсь од лихих людей, Що гайдамаками осіли “город пишний”, Хвалителями гидосних […]...
31. ПІСНЯ ПРО РУШНИК Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене […]...
32. МОЇЙ МАТЕРІ Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. […]...
33. ЖУРАВЛИНА БАЛАДА Гойдаючи утому на крилі, Верталися додому журавлі. Назустріч їм по самі виднокола Пливла земля, засніжена і гола. Вони минали села […]...
34. “Десь опвночі раптом присниться…” Десь опівночі раптом присниться Сивій яблуні юна жар-птиця, Що з край світу до неї літала І в любові навік присягала. […]...
35. НАДВІРНА (Пісня) Звила Надвірна барвисте гніздечко, Вродою стелиться навкіл земля. Давні Карпати лягли недалечко Й усмішку лагідну шлють звіддаля. Завжди над обрієм […]...
36. ХАТА Спинивши авто, я зайшов у хату, Що біловидо стала між ялин, Ясну з кулів покрівлю небагату Спускаючи понад вербовий тин. […]...
37. ХАТА Чотири роки – в спеку, по сніжку – Місив солдат солдатську путь важку. Ховав солдат під шапку волохату Тривожну думу, […]...
38. ХАТА Запала із нападаним листям, із прибулими островами молу, із дерев’яним світом, що вигляда коня. Достигла, перестигла із гніздами джмелів та […]...
39. “А та хата…” А та хата – Хата на канатах; I таланило, коли на латi Будь-де летите… Ледь дуб У гiллi – гу!.. […]...
40. ПАМ’ЯТЬ ПРО ТРИДЦЯТІ Іще на могилах земля не осіла, Ще “воронів чорних” батьки пам’ятають, Ще мати живе посивіла, аж біла, Ще душі полеглих […]...