Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

СІЛЬСЬКА РОДИНА

Води наносять, нарубають дров,
Запорають в хліві і на городі.
Утомлені, присядуть у господі:
Не вгледіли, коли і день пройшов.

Так і живуть: робота, діти, дім.
У гості ходять, але то – на свято.
І хліб, і сіль, і честь шанують свято,
І як святиня – рідне слово їм.

Усе по колу: оранка, сівба,
Турботи від врожаю до врожаю.
Земля батьків од краю і до краю –
Опора їхня, віра і судьба.

На ній звікують, в неї перейдуть.
І можна, певне, цілий світ змінити,
Але незмінна хліборобська суть:
Допоки сущі – будуть хліб творити.

І перейде у спадок їх любов,
І рід не буде знати переводу,
І якось раз повернуться в господу,
Оглянуться, аж цілий вік пройшов.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

СІЛЬСЬКА РОДИНА - ЛУКІВ МИКОЛА