“Гадав собі: забудешся мені “
Гадав собі: забудешся мені –
Хай тільки згаснуть літа пломені!
Підуть дощі садами сновигати
й навчать мене, як жить і не страждати!
Отак гадав… Таку плекав надію:
Нехай лишень навкіль заосеніе –
Заступить стежку спогадам сумним
З-над картоплиння вихололий дим!
Гадав собі: зима прийде і вже.
Тоді й по всім. І годі сумувати!
Та білий кінь снігів побіля хати
Заклично так під вікнами ірже –
Зве їхати у світ – тебе шукати.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Я ГАДАВ Я гадав, що лиш у Римі Торгуються лихом, А то і в нас, в Цареграді, Сумирно та тихо Підточуть корінь […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- 4. …і мама тоді мені голову лугом змила …і мама тоді мені голову лугом змила – та в ту ж ніч почалася зима – і мене не збудили, […]...
- ЗАКЛИК! Годі спати! – Всі із хати: пишне свято навкруги. В мрійно-синіх далечінях хвилі-співи, переспіви, хвилі і луги. Годі спати! Всі […]...
- “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, […]...
- “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
- “Горить собі червоний глід в ярах…” Горить собі червоний глід в ярах, По вибалках, по балках в павутинні. І сірим стовпчиком посвистує ховрах Попід сорочі гнізда […]...
- “Будеш, мати, мене зимувати…” Будеш, мати, мене зимувати, Будеш мати мене коло хати, Будеш мати мене коло хати… Ходить полем мій кінь вороненький, Ходить […]...
- “Яка любов мені наснилась!..” Яка любов мені наснилась! Я аж заплакав уві сні. Вона була – як вища милість, Навік дарована мені. Вона, як […]...
- “Помий собі обличчя до краси…” Помий собі обличчя до краси водою джерела жертовного, де мочаться топільниць голоси. Помий собі обличчя до краси. На судний день […]...
- “Ти зброєю світ собі в ноги послав…” Ти зброєю світ собі в ноги послав, Забувши в гордині без міри: Хто руку оружно підняв на іслам, – Вважай, […]...
- 3. З’ява третя: “Каприччіо із слимаком” Як слимакові живеться? бо ось в оркестрову яму не задуває вітер, сніг не мете й плата якраз незавелика. Ставлять тобі, […]...
- “Світ нарешті до краплі зібрався в мені…” Світ нарешті до краплі зібрався в мені. Був колись я у нім, як листочок на вітті, Та дозиметром став у […]...
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- “Шукайте цензора в собі…” Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає […]...
- “Летить собі зозуленька та й кує…” Летить собі зозуленька та й кує про невтішне горенько про своє: прилетіла з вирію – все цвіте, куди ділось дерево […]...
- ЗАСУРМИЛИ ВІТРИ Засурмили вітри, об сосну розбиваючи крила, Зачастили до саду зайці з помертвілих лугів. То зима у степах вікові фоліянти розкрила. […]...
- N. N. (“Мені тринадцятий минало…”) Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так […]...
- “Лісунець собі на грудці…” Лісунець собі на грудці частить ногітки, у болоті лози куці заплели вінки. Лісунець хапа косиці місяця сріблясті, б’є мохнатенькі копитці […]...
- “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
- “Чекаю дня, коли собі скажу…” Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. О, як тоді, мабуть, я затужу! І як захочу, щоб вона […]...
- ЧОГО БИК НАВИК – Годі вже байдикувати. – Каже мама до Петра. Вже сім’ю потрібно мати. Оженитися пора. А Петро примружив око. – […]...
- “Дощі минулись – і нема…” Дощі минулись – і нема. Сніги іще не впали. Отак – ні осінь, ні зима, Згрібаєм листя, палим. А дим […]...
- ПОВІТРЯНИЙ ТЕСТАМЕНТ І слава за життя. І сайт із Інтернету. А тільки й слави – те, що ти поет… У золотім паску […]...
- ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
- “Ми матері собі не вибираєм…” Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь […]...
- “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
- “Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...
- “Жабиний хор не дасть собі спокою…” Жабиний хор не дасть собі спокою, Стави дзвенять, стави дзвенять – гудуть: Не комишем вони, не осокою, – Позаростали струнами, […]...
- КІНЬ – Чого ти, коненьку, мій конику хижий, Невесело, смутно стоїш? Я тебе кохаю, вівса підсипаю, А ти на мене й […]...
- СТОЯВ ШЕВЧЕНКО НАД НЕВОЮ Мела зима над Петербургом. З Адміралтейського шпиля Зривалась буря, і земля Гула, як дзвін… З постійним другом, З своєю думою-журбою, […]...
- “Собі я взяв до креда смолоскипа…” Петрові Лаврову, донецькому козакові Собі я взяв до креда смолоскипа, Що світить ярко й темінь розганя, І хиже зло випалює […]...
- Чого мені далі чекати жінки і вода чого мені далі чекати жінки і вода піски і дерева в руці череватого будди і тихий коханець покірно іде по […]...
- “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
- Я уявляв собі смерть не такою я уявляв собі смерть не такою наївно вірив що нестямний оргазм страху рвучко жбурне мене поза межі болю а насправді […]...
- “Поле широке…” Поле широке – У два крила. Жито високе – У погляд орла. Житом Іде Дівчина Біла-біла, Як мати породила, І […]...
- Можна можна ще певен час видимістю себе од смерті рятувати так мертве сонце дивиться у зелену воду і слухає шелест її […]...
- ДАЙ РУКУ, СЕСТРОНЬКО, МЕНІ Ранкові сни тобі як слід Уже давно не сняться… Без батька ти – у десять літ, Без матері – в […]...
- “Упало яблуко в саду…” Упало яблуко в саду, Затрепетала гілка. Отак і я колись впаду Безпомічно і гірко. І коли вістка долетить До батьківської […]...
- “Відлітають птахи, облітають сади…” Відлітають птахи, облітають сади, Спорожніли поля і городи. Ще немає снігів, але вже холоди Остудили і землю, і води. З […]...