Можна

Related posts:

1. “Можна в порох стерти валуни…” Можна в порох стерти валуни, Розметати віковічні скелі, – Але як розвіять невеселі Думи матерів, чиї сини Не прийшли додому […]...
2. Показувати можна тільки зрячим Показувати можна тільки зрячим. Співати пісню – тільки тим, хто чує. Даруй себе тому, хто буде вдячним, Хто розуміє, любить […]...
3. “Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...
4. “Безмежність бачити не можна…” Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни […]...
5. ЖИТИ МОЖНА Є лісова дорога до села – Туди іще бруківка не дійшла. З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба […]...
6. “Якщо не можна вітер змалювати…” Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, – змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться […]...
7. “Натомились, мамо…” Натомились, мамо, натомились, мамо, аж голову клонить сонях у серпні… Натомились, мамо, натомились, мамо, аж руки-віти у тополі терпнуть… Натомились, […]...
8. МОЖНА ЗАСПОКОЇТИСЬ Чуєш, брате, як – од ребер – серце – золотим м’ячем із грудей плигає шкереберть, загубивши всяку чемність!? Як поводитися […]...
9. “Ти питаєш, коли вже на легшу роботу…” Ти питаєш, коли вже на легшу роботу Перекинуть мене а чи сам перейду. Он у людських дітей і неділя, й […]...
10. ПОЧЕРК Мамо!.. Одержав твого листа. Сиві рядки твої гнула втома. Я довго сидів і мовчки гортав пережиті літа, що зосталися вдома. […]...
11. “І хотів би підбігти ти…” І хотів би підбігти ти: Та чи ж можна в снігу такому? Так помалу мусиш іти, Мов ступінь твій по […]...
12. СМЕРТЬ Мамо. Страждає твій син Мамо. Погибає він Мамо. Так хутко загин Мамо. Жалібний дзвін. Од жінки маю життя. Загину од […]...
13. ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...
14. “Вони пройшли лункою ряснотою…” Дружині Вірі Вони пройшли лункою ряснотою В моїм, як вирва, несвятім житті, Та не скрасили сліду за собою – Минальний […]...
15. Відшукування причетного він побачив сьогодні у себе в оці вчорашню сльозу він побачив назавтра у себе в оці вчорашню сльозу післязавтра у […]...
16. “Не маєм права забувати…” Не маєм права забувати Пісень, яких навчила мати, Повинні їх і наші діти Своїм нащадкам передати. Коли прийде пора рушати […]...
17. “Якби мені, мамо, намисто…” Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто, А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика […]...
18. МАЛЬВИ Мамо, світяться мальви на світанку зими. Їх вітри не зламали, їх не вбили громи. Над літами, світами я лечу, я […]...
19. ПРОКИНЬСЬ НАРЕШТІ Олександрові Сизоненку Народе із трипільських запорогів, Древніших за святий Єрусалим, – Та скільки ж можна на чужих пророків Молитися, не […]...
20. “Я вигортаю попіл із каміна…” Я вигортаю попіл із каміна, і ліс мені натрясся на коліна (довкола осінь, листопад, імлисто, а з попелу в відрі […]...
21. ОСЛИК – Хочу, мамо, ослика. Хочу в магазин. Купи, мамо, ослика! – В тебе ж є один. – Хочу, мамо, ослика. […]...
22. “Вона несе мені малиннику…” Вона несе мені малиннику і гасить ватри – хто наврочив, мамо? Лише її одну, лише таку я кличу обгорілими губами, […]...
23. ЗАЛІЗНИЦЯ (Уривок з поеми) Навів на мушку знак тризуба, нервово оддало в плече… Як молитовно склались губи, і по щоці сльоза тече!.. Розкинув руки, […]...
24. “І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...
25. “Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...
26. “Подивіться, мамо, як сади цвітуть…” – Подивіться, мамо, як сади цвітуть. – Ніколи, дитино, в полі справи ждуть. Жаль бодай хвилинку змарнувати всує, День весняний, […]...
27. ГРАМОТА СЛІПИХ Хай рядки ці не образять тих, Хто не з доброї своєї волі, Підкорившись нещасливій долі, Мусить знати грамоту сліпих. Бо […]...
28. “Останній день осінній догорів…” Останній день осінній догорів, І, ніби од пригаслого багаття, Сріблястий попіл землю всю укрив, А в не небі плава диму […]...
29. ОВЛУР ЖИВИЙ! Овлур живий! Не плачте, мамо. Веде він Ігорю коня. В майбутнє він іде так само, Як вся Джохарова рідня. Не […]...
30. ПІЗНІ ВОГНИЩА Їх запалюють аж тоді, коли і найбільші верхи від учора – під снігом. Вони горять повільно, високо здіймаючи свій дим, […]...
31. МАТЕРІ Я знаю, ти довго молилася Богу, Щоб синові долю велику послав, Коли проводжала в далеку дорогу, Де плакало сонце між […]...
32. БАЛАДА ВІРНОСТІ Всім удовам війни присвячую Застогнало, заплакало – Чи сова, чи вдова? Покотило байраками. Задиміла трава. Недобілене около… Щітка випала з […]...
33. ОСТАННІЙ ВІРШ я мушу замовкнути колись, зужитий своїми словами, я мушу перестати повторяти одне слово, яке звучить банально є багато слів, які […]...
34. “Зусібіч облягло дощем…” Зусібіч облягло дощем, І хмари йдуть, немов на плаху. І ятриться глибокий щем, І можна з розпачу заплакати… Та, власне, […]...
35. “З-за хмарочосу – мати в небесах…” З-за хмарочосу – мати в небесах… Так нібито до мене прихиливсь І довго так допитливо дивилась. Ні зморшки… Ні сивиночки […]...
36. СОН У ВЕЛИКДЕНЬ Сниться – тихо мама кличуть: “Сину, сину, я прийшла. Запроси мене на стрічу До святкового стола”. “Мамо, мамо, Вам у […]...
37. КЛИМЕНА Орел впивався кігтями в рамено, клював печінку… Але не про те я. А як тобі жилось тоді, Климено, нещасна, вірна […]...
38. УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ Нi, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля iз нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним рiч розмовляти! Хай […]...
39. СЕРПНЕВЕ В пониззі, ген, вогні жаріють, аж золотіють береги, легкі підпалини чорніють на хмарах ніжно-голубих. Легкавий дух переймом з яру іде […]...
40. Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, ох, довго ж на тебе чекати! Весно, голубко, чому ж ти не йдеш? Чом замість себе до вбогої хати […]...