Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Дощі минулись – і нема…”

Дощі минулись – і нема.
Сніги іще не впали.
Отак – ні осінь, ні зима,
Згрібаєм листя, палим.

А дим гірчить, снується дим,
Вкриває сад імлою.
І щось навік спливає з ним,
Як листя за водою.

А що слова? Аби ж слова
Уміли передати!..
Вітрисько, буйна голова,
Навчи не сумувати.

Сміється вітер. Що йому!
Гуляй собі, та й тільки!
А жінка в сивому диму
Стоїть як пізня квітка –

І зрідка, ніби крадькома,
В люстерко заглядає…
Дощі минулись – і нема,
І молодість минає.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)

“Дощі минулись – і нема…” - ЛУКІВ МИКОЛА