Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Отак прожив собі, дивись…”

Отак прожив собі, дивись,
немов одне лиш тільки знав я:
о півдошостій народивсь –
о півдопершій поховають.

Звідкільсь прийшов, ішов кудись,
неначе й був – не був неначе…
Та хтось оплаче, хтось оплаче,
й мене оплаче хтось

колись,

бо я й прийшов лиш, щоб хоч зрідка
комусь бриніло із очей
так тонко-тонко,

наче скрипка,

і мудро,

як віолончель.

1982, 1996

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


“Отак прожив собі, дивись…” - МАЛКОВИЧ ІВАН