“Ти спиш прекрасна, як сама Даліла…”
Ти спиш прекрасна, як сама Даліла,
А я дивлюсь – й кудись зникає сон.
Зима вже з гір далеких прилетіла
Й вигукує свій стомлений дифтонг.
Завія преться у найменшу шпарку,
Щоб в нашім домі холодно було.
Та поруч – ти. Й мені від того жарко,
І серце повнить сонячне тепло.
Вихоплює з минувшини уява,
Як наші вперше стрілися вуста.
Нас берегла притишена Манява,
Охороняла темрява густа.
Вже стільки сивих років пролетіло,
Та того дня не мовкне телефон.
…Ти спиш прекрасна, як сама Даліла,
А я у згадках відганяю сон.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “…Ах, господи! Ах, как она прекрасна!..” “…Ах, господи! Ах, как она прекрасна! Боже! Она пугающе прекрасна! О творец: Как персик бархатный с улыбкой земляники Уста – […]...
- ОТА САМА ЇВГА Ходила у чорній керсетці. Хромові чобіточки. Голову носила високо. Ні посмішки, ні сльози. А в її чорнобривцях сокотали щоліта квочки. […]...
- “Прекрасна жінка ця – в печалі…” Прекрасна жінка ця – в печалі. Про що її сумні думки? Що лебедино від’ячала Любов у молоді роки? Дивилась раною-душею […]...
- “Ті запахи й барви, та свіжість і звуки…” Ті запахи й барви, та свіжість і звуки так зринуть знічев’я, що тілу додасться гримучої тиші й солодкої муки, яка, […]...
- Она молода и прекрасна была Она молода и прекрасна была И чистой мадонной осталась, Как зеркало речки спокойной, светла. Как сердце мое разрывалось!… Она беззаботна, […]...
- “Моя прекрасна, горда королево…” Моя прекрасна, горда королево, вернімося у наш травневий день, згадаймо черешневі каравели, які пливли у літо молоде. Над нами шелестіли […]...
- “Сама хай висохне сльоза…” Сама хай висохне сльоза. Нехай її ніхто не витре. Не дми мені в обличчя, вітре! Сама хай висохне сльоза. Або […]...
- “Сама тільки можливість…” Сама тільки можливість існування конвою свідчить про страх людини перед свободою, – зате присутність конвою викликає нестерпучу конечність бунту і […]...
- САД Так смолоскипно виграйнуло сонце Тривожним гроном форм і кольорів, І зачаровано між травами побрів Маленький сад, пашіючи долоньками. Освітлений, наляканий […]...
- “Що сама тоненька, як бриндуша…” Що сама тоненька, як бриндуша, Бистроцвітна, як бриндуша, теж… Придушила душу й далі душиш, Дихать мені, диху не даєш. Мало […]...
- “Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...
- “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
- “сокиру в руці не догледиш – вона не сама…” сокиру в руці не догледиш – вона не сама, їй ближче до неба на ідиш отари і трави. стискаючи губи, […]...
- ОСІННЄ Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за […]...
- “Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави…” Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави. І ця ніч шепотіла, і грім шелестів за вікном. Я твоя… шепотіли вуста, […]...
- Речі присутні і відсутні вони виливаються в єдину течію затоплюючи межу між явою і маренням вже та ріка нам до плечей […]...
- КАТЮША Расцветали яблони и груши, Поплыли туманы над рекой. Выходила на берег Катюша, На высокий берег на крутой. Выходила, песню заводила […]...
- ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ В ДЕРМАНІ До могили Мілетія Лахмана Крізь ожини, бур’ян, крізь чагар Між горбочками стежечка ламана, Як і доля (нестерпний тягар). Через тридцять […]...
- “В поминальну неділю приходим до рідних могил…” в поминальну неділю приходим до рідних могил по стежках споришевих стежках барвінкових із запилених міст до далеких обвітрених сіл по […]...
- “Співучі обриси роденівської Музи…” Співучі обриси роденівсьої Музи, недоторканна мармурова плоть, той вигин рук, важкий туман волосся, тонке одухотворене лице. Такою ти з’являлася, о […]...
- ОСКРЕСНИ, БОЯН! Оскресни, Б оян, світлий наш співаче! Чому так довго в потемку ночуєш? Дармо по тобі руська слава плаче, А ти […]...
- ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
- “Немає діда, третій рік нема…” Немає діда, третій рік нема, Берізка хилить віти до могили. А був покійний – доброта сама, Хоча не всі старого […]...
- “Шлях-дорога в небокрай веде…” Шлях-дорога в небокрай веде. Обіч розступається стерня. То не я – моя уява йде, Наче босоноге старченя. Люди добрі, орачі-дядьки! […]...
- ВЕСНЯНЕ Прекрасна пора травнева, Коли у цвіту дерева – Черешні рясні, каштани… Птахи вже звили гнізда, Пісню чуть гармоніста… Скоро вже […]...
- “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
- “Я дуже тяжко Вами відболіла…” Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, […]...
- МАЙЖЕ ЗА ГОГОЛІВСЬКИМ СЮЖЕТОМ Фото гарної жінки на обеліску за цвинтарною огрожею аж посвітлішало… Вперше після такої давньої кончини (проіржавіло металеве листя на огорожі) […]...
- “Пахнуть полинно билини…” Пахнуть полинно билини, Витік іржею із глини Князя Хрестителя меч. Плаває сонце в тумані, Вічність сховала в кургані Голови наших […]...
- 3. ІІІ Чого ти тиха, чого ти сонна, дівчино житня, пшенична? Мряками дихаєш, зорями дзвониш, спиш, розкидавшись, спиш. М’ятами коси пропахли дурманними, […]...
- НІЧНІ ДЗВОНИ ВОЛОДИМИРСЬКОГО 1 А дух поблизу ще витає, душа поміж людьми блукає: вже дому іншого шука. Вона безсмертна – кожен знає, бо […]...
- НАСТРІЙ Друзі мої! Вороги мої! Люде! Яка прекрасна вільна земля! Хай вічно благословенним буде її ім’я! Скільки радощів! Скільки втіхи в […]...
- ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...
- “Заінилось, посивіло, збіліло…” Заінилось, посивіло, збіліло… В саду лежить притишена зима. Заколисати хоче душу й тіло, А душу й тіло пломінь обійма. Бо […]...
- “Скільки б не судилося страждати…” Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. […]...
- ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
- ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...
- “Не говори печальними очима…” Не говори печальними очима те, що не можуть вимовить слова. Так виникає ніжність самочинна. Так виникає тиша грозова. Чи ти […]...
- XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...
- “Перетерплю усе, що Бог послав…” Перетерплю усе, що Бог послав, Переживу і болі і страждання, Лише б Твій Дух мойого не карав Під небом цим […]...