“В поминальну неділю приходим до рідних могил…”

Related posts:

1. ШУКАЧІ МОГИЛ I. Калинцю Вдивляємося одне одному в очі, вигукуємо найважливіші, ніби щось загрожує нашому існуванню цієї миті, слова крізь товщу повітря, […]...
2. МОЛИТВА (Чи на рідних полях…) Чи на рідних полях, Чи в чужій стороні, Осінило чи ні Святохреснеє рам’я,- Вам усім, хто поляг За тризубовий стяг […]...
3. “Присинлось: у рідних степах…” Приснилось: у рідних степах, Поранений, ніби вмирав я. Чебрець відчайдушно пах, Шуміло густе буйнотрав’я. До неба лицем я лежав І […]...
4. “Ти була для мене цвітом рідних піль…” Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних […]...
5. “У неділю не гуляла…” У неділю не гуляла, Та на шовки заробляла, Та хустину вишивала, Вишиваочи, співала: “Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він […]...
6. ТРАКТОРИСТ Борозни рвуться З-під ніг, з-під плугів – Борозни, Борозни, Борозни. Борозни круто Зійшлись межи брів І хлюпнули в обличчя Бронзою. […]...
7. НА ПІДСЛУХАНУ НУТУ Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що […]...
8. БІЛЯ ПАРТИЗАНСЬКИХ МОГИЛ Од хмарки тінь упала на долину, А на долині, схоже на людину, В німій скорботі дерево стояло І, як дитину, […]...
9. БУРЕЛІМ НА ПРОВІДНУ НЕДІЛЮ 1989-го Вітри звіялись високо на горі – клин косарів обвівали. Вітер з долу вирвав кілька голосів і приніс на мій схил […]...
10. ДО РІДНИХ ДЖЕРЕЛ Юнацькі марення захмарні. Польоти… Зоряні путі… Й наївні вчинки незугарні – все тут уперше у житті. І перших пристрастей буяння, […]...
11. “Ось і цвинтар сільський… Зачастив…” Ось і цвинтар сільський… Зачастив Щось я часом останнім до тебе, До цих рідних могил, до хрестів, Що ніяк не […]...
12. КУБАНЩИНА Дух – скомороха поборов: летить наохляп з пісні кляпом, гуде свавільно-вільна кров, ледь захаращена кацапом. Від лаврських бань – до […]...
13. В БУНКЕРІ Оженився я в суботу – А в неділю на війну. А тепер я, брат, в піхоті І до тещі – […]...
14. ХМАРКА По небу блакитному Хмарочка плине; Спитай її, брате, Куди вона плине? Чи так собі вільно По небу гуляє, Чи хмарочку-пару, […]...
15. “Поцілуєш, різко і суворо…” Є. П. Поцілуєш, різко і суворо, А в очах – морозяна блакить, А в очах – розриви і простори… Ет, […]...
16. З ПОЛОНУ Згаса днина. Плакав дзвін, І промінь сонця блід, В село з далеких ген сторін Прибився інвалід. В душі незгоєній ніс […]...
17. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
18. ОТЧИЗНА Моя отчизна! Знаю я, тобі Судилась крізь війну в віках дорога. Ти Бога бачила, такого Бога, Що віти опустилися в […]...
19. “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
20. РИКША Гонконг – місто контрастів. (З газет) Кіть-кіть коліща. Хуткіш – чап-чап! Хай коні думають, у них великі голови. А рикші […]...
21. “Хоча лежачого й не б’ють…” Хоча лежачого й не б’ють, То і полежать не дають Ледачому. Тебе ж, о Cуко! І ми самі, і наші […]...
22. ПОРИНУТЬ ДНІ ЗА ДНЯМИ (На березі Тірренського моря) Поринуть дні за днями, Постарієсь мій біль, І дармо му тужити За шумом рідних піль. Від […]...
23. ПЕРЕД ОМРІЯНОЮ САМОСТІЙНОЮ УКРАЇНОЮ Я все життя збирався тільки жити. О. Олесь Я все, що міг, здається, все віддав – Вогонь життя і молодість, […]...
24. ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ЛИСТЯ ОСІННЮ Лягло небо тягарем на наші спини і знову треба покидати домівки. Птахи, осінні зрадники, повтікали, – чому не прищіплять нас […]...
25. ЗЕЛЕНЯК ПТАХ КЛЕЧАЛЬНОЇ НЕДІЛІ Зеленяче, зеленяче, ти – пташка зеленого кольору, ти – найзеленіша пташка від усіх зелених пташок, ти зеленим забарвленням свого пір’я […]...
26. “Є ще той сад…” Є ще той сад, Де й під снігом зелена трава І правічні ще родять дерева… Дивний пам’яті сад, Де всі […]...
27. Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...
28. ДВІ ПІСНІ I Я бачу все : час зморшками обличчя зриє, а теплі коси вкриє іней незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, […]...
29. ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...
30. “Осінній шерех переповнив світ…” Осінній шерех переповнив світ, Найвкрадливіші видає вже кроки Посохле листя… Розгубився кіт – На всякий шелест мружить хитре око. А […]...
31. ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...
32. РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
33. МІСТ Уздовж нерівного русла кипучої ріки трава незаймана росла, ховаючи стежки. А десь дороги з дальніх міст шукали перевіз. І важко […]...
34. ВЕСІЛЛЯ Як мені сумною бути На розсміяних горбах? Заплітає птиць у пруття Молода, гнучка верба. Материнка розіслалась Сном рожевим по землі, […]...
35. “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
36. ПОСУХА Понад прив’ялим клином конюшини Гудуть пухнаті, степові джмелі. Не взявши меду на пустім стеблі, Спішать у дупла під кущі шипшини. […]...
37. “Я знаю, від чого я гину…” Я знаю, від чого я гину. В годину крикливу й глуху я крові чужої краплину не злижу, як звір, на […]...
38. 11. БАКЛАЖАНИ З-за шиб проміння жмут, мов блиск омани, осіннім усміхом з далеких лук бренькливі мухи манить на рундук. Мандрують хмарою дрібні […]...
39. “Ідуть і йдуть у Києві дощі…” Ідуть і йдуть у Києві дощі. Намокли парасольки і плащі. Пливе на річку схожий тротуар, – Ані зірок, ні сонця […]...
40. ПРИВІТ ОСІННЬОМУ …А було тихо. Було журно, Аж доки з нетрів городів, Мов свіжий вихор в хату курну, З потужним криком, грізно […]...