Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

РИКША

Гонконг – місто контрастів.
(З газет)

Кіть-кіть
коліща.
Хуткіш –
чап-чап!

Хай коні думають, у них великі голови.
А рикші думають ніколи,
у нього троє діток.
Хай коні думають, коли б ще не підковані.
А рикші думати не треба,
у нього з чорних мозолів підметки.
Хай коні…
Їм дають вівса.
А рикші потрібні монетки…

Хуткіш –
чап-чап!
Кіть-кіть
коліща.

А рикші думати не можна.
У нього тлустий пасажир купив
не тільки м’язи висохлі, а й мозок.
Ось він сидить і дметься від погорди,
і думає про що завгодно,
лиш не про те,
що в ритмі реактивнім
він їздить
на людині.

Лиш не про те,
що в цей культурний вік
за дармові монетки мідні
купити можна найдорожче –
гідність.

А рикші думать – негаразд.
Поки сила є ще,
ніхто його не продає у рабство –
сам продається.

А рикші думати шкідливо.
Бо, не дай господи, пихатий пасажир
в очах його таке щось прочитає…
І сяде на рикшу
іншого.

Як рикша зневажа усіх на світі
рикш!
За те, що возять на собі
собі подібних,
що не насміляться карету
перекинути.

…Та геть думки!

– Гей, ти!
Ану, хуткіш…
Хуткіш –
чап-чап!
Кіть-кіть
коліща.

Хай коні думають.
А рикші думать ніколи…


РИКША - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО