Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ДІАЛОГ-МОНОЛОГ

Пам’яты Василя Стуса – Одягну чисту сорочку, Щоб вмерти за Україну… – За кого ж ти на землі цій Будеш […]

“Прощаюсь, юносте…”

Прощаюсь, юносте, Спасибі, що така Була і в мене Чиста і крилата… І щирим золотом Черленого листка Оплатить осінь нам […]

БАЛАДА ПРО ПЕРШІ ЖНИВА

Цей серпень – вперше. Сонячна дорога. Навкруг – прозоре полум’я горить… Стерня суха. Чоло твоє вологе, А в житті перепел […]

БАЛАДА ПРО БАБУСЮ НА ЧОВНИКУ

Бабуся ця книжки читає, Так їх дбайливо обгортає, До полотнянтої торбини Кладе книжчину до хлібини. Які вона в книжках шукає […]

ОРКЕСТРИ П’ЯДЕСЯТИХ

Поколінню батьків присвячую “Хай брязнуть тарілки Здригнеться барабан…” (Василь Осадчий) Оркестри п’ятдесятих Мазурка і кадриль… Народе, ти досаду На жорнах […]

“Отак і йду стежиною тією…”

Отак і йду стежиною тією яку бабуся вишила мені на білім рушнику моєї долі вклоняюсь низько пам’яті її торкаюся землі […]

“Спіткнуся об погляд…”

Спіткнуся об погляд старої сільської жінки на базарі міському і в ту мить так щемливо запахне вирієм рідний дух картоплиння […]

БАЛАДА ПРО ВІЖКИ

Дядько ліг горілиць на порожній підводі І, чомусь, стільки неба в зіниці йому натекло… Все було, як було. Не змінилось […]

“Купила мені мама кожуха…”

Купила мені мама кожуха, Як тільки з війська Повернувсь додому… Легенький він, Як мамина рука, А теплий – Наче мамин […]

“…Мелодія весни…”

…Мелодія весни: Замріє днина, Задзвонить жайворино Древній степ… В землицю рідну Упаде зернина І, в дивному прозрінні, – Проросте…

МАЗЕПИНЦІ

Петру Васильовичу Куяну В Мазепинцях копаємо картоплю І так земля мазепинська п’янить… І бабиного літа срібна нить Бринить врочисто, радісно […]

Страница 1 из 212