Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






З ПОЛОНУ

Згаса днина. Плакав дзвін,
І промінь сонця блід,
В село з далеких ген сторін
Прибився інвалід.

В душі незгоєній ніс біль,
І смерть у собі мав,
Як взрів вигони рідних піль,
Заплакав, заридав.

З Берестя йшов… І падав з сил,
Вмлівав, вставав і йшов,
Минав забутих сто могил,
І на ногах мав кров…

І при воротях станув він,
Як промінь сонця блід,
І плакав дзвін, і плакав дзвін,
І – плакав інвалід…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

З ПОЛОНУ - ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕПАН