Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“День ішов і в промені сурмив…”

День ішов і в промені сурмив,
Молодим клечанням оповитий.
Ради жарту викликав громи.
Утішався радощами літа.

Не минув. Гарячий сонця дзвін
Опустив і на моє подвір’я.
А тим часом з поля, з дальніх гін
Невмолимо встало надвечір’я.

Обтрусивши позолоту риз,
День припав до нашої криниці…
Остобісів хвацький оптимізм,
Хочеться по-людськи пожуриться.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


“День ішов і в промені сурмив…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР