Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Сніг падав безшелесно й рівно…”

Сніг падав безшелесно й рівно,
Туманно танули огні,
І дальній дзвін стояв так дивно
В незрозумілій тишині.

Ми вдвох ішли й не говорили,
Ти вся засніжена була,
Сніжинки грали і зоріли
Над смутком тихого чола.

І люди млисто пропливали,
Щезали й гасли, як у сні, –
І ми ішли й мети не знали
В вечірній сніжній тишині.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Сніг падав безшелесно й рівно…” - РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ