Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Скільки б не судилося страждати…”

Скільки б не судилося страждати,
Все одно благословлю завжди
День, коли мене родила мати
Для життя, для щастя, для біди.

День, коли мої маленькі губи
Вперше груди мамині знайшли,
День, що мене вперше приголубив
Ласкою проміння із імли.

Як меня даровано багато,
Скільки в мене щастя, чорт візьми! –
На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)


“Скільки б не судилося страждати…” - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ