“Що сама тоненька, як бриндуша…”

Related posts:

1. КАННИ Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти […]...
2. “Не гань сонета, молодий письмаче…” Не гань сонета, молодий письмаче, Його краси не знавши. Мов ключем, Шекспір ним серце відмикав мигцем; Петрарка гоїв рани, співом […]...
3. “Я більше не плачу… Я муку свою…” Я більше не плачу… Я муку свою В кайдани навік закую: Народ мій закутий в кайдани, Горять його рани… Душу […]...
4. “Воно приходить (давні рани…” Воно приходить (давні рани Не заліковують часом) На жест Хмельницького Богдана – Пекучим голосом Тараса. 1967 р....
5. ПРИТЧА ПРО ЩАСЛИВОГО МУЧЕНИКА Бувало, батько цвьохне батогом Лінивого синочка – для науки. А той у плач, до матері – бігом, А мати парубка […]...
6. “Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...
7. ОТА САМА ЇВГА Ходила у чорній керсетці. Хромові чобіточки. Голову носила високо. Ні посмішки, ні сльози. А в її чорнобривцях сокотали щоліта квочки. […]...
8. “Сама хай висохне сльоза…” Сама хай висохне сльоза. Нехай її ніхто не витре. Не дми мені в обличчя, вітре! Сама хай висохне сльоза. Або […]...
9. “Сама тільки можливість…” Сама тільки можливість існування конвою свідчить про страх людини перед свободою, – зате присутність конвою викликає нестерпучу конечність бунту і […]...
10. “Ти спиш прекрасна, як сама Даліла…” Ти спиш прекрасна, як сама Даліла, А я дивлюсь – й кудись зникає сон. Зима вже з гір далеких прилетіла […]...
11. “сокиру в руці не догледиш – вона не сама…” сокиру в руці не догледиш – вона не сама, їй ближче до неба на ідиш отари і трави. стискаючи губи, […]...
12. “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
13. Подражаніє 11 псалму Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, […]...
14. ДНО ПЕКЛА на дні пекла люди квасять капутсу і плодять дітей кажуть холодно як у пеклі або вчора був пекельний день кажуть […]...
15. “Заповийся в дощі, як у дим…” Заповийся в дощі, як у дим, і не жди, і як хлопчик не сплакуй – виводи, наче коней з байраку, […]...
16. “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
17. “Ані вік золотий, ані срібний…” Ані вік золотий, ані срібний… Помаранчевий тане туман. І стоїш ти такий непотрібний. А довкола вирує майдан. У нові, у […]...
18. “Хомі – сімох…” Хомі – сімох. Химі – німих. А мені – нема?.. Німого бо гомін Заз- дро норд Поніс у Сіноп. Я […]...
19. СВОБОДА Ті – у вожді, а ті – у московити, А всі з амбіцій падають у шок. Нема кому свободу розповити […]...
20. 25. ПРОСТИРАЯЙ НЕБО Простели небеса і закутай нас, наче в пеленку. Ми притулимо небо до щік, наче ковдру, й голубизна закропить нам очі. […]...
21. КОБЗАРЕВІ СЛІДИ За Кобзаревим університетом цвіте червона сутінь у саду. Червоною стежиною поета на світло Заповіту я іду. Не забувають нелині крислаті: […]...
22. “Шлях-дорога в небокрай веде…” Шлях-дорога в небокрай веде. Обіч розступається стерня. То не я – моя уява йде, Наче босоноге старченя. Люди добрі, орачі-дядьки! […]...
23. СКОРО ВЖЕ КАНІКУЛИ Нам гулять, звичайно, ніколи, в школі все для нас цікаве. Але скоро вже канікули – нас нові чекають справи. Жовтень […]...
24. СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...
25. Сутінки Там, де зійшлись дороги, Із полину і м’яти Зводиться хрест убогий, Наче з Голгофи знятий. Всівся на ньому ворон, Пір’я […]...
26. “Я мало їв, багато думав…” Я мало їв, багато думав, Ти жирував і мало думав. А в результаті – як же так? – Розумний ти, […]...
27. В КОРОЛІВСЬКОМУ ПАЛАЦІ Бронзовий вершник Й досі на плаці Конає з розірваними грудьми. Я знову у Буді. Я знов у палаці, Як давні […]...
28. “І мати молода, і сонце юне…” І мати молода, і сонце юне, І в неї на колінах немовля. В прозорому повітрі, наче струни, Гудіння оксамитного джмеля. […]...
29. НОВОРІЧНІ ДУМИ Морозяне. На видноколі, Як щит, поблискує зоря. Немов з душі останні болі – Зриваю лист календаря. І затихають давні рани, […]...
30. “О, як хотів би я тебе вітати, море…” О, як хотів би я тебе вітати, море, Під гомін хвиль слідить хід вільних кораблів, Глядіти з скель німих, як […]...
31. СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...
32. АРЕНИ АРЛЯ Арени Арля! Пил тисячоліть Припорошив ці кам’яні трибуни, Оці арени, звідки арфи струни Або бики, що випускала кліть, Серця втішали, […]...
33. Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...
34. ПІСНЯ Чорне поле, світлі далі, Вітрогонні дні… Давні радощі й печалі Нагадай мені. Темну тугу, ясну втіху Звідаємо знов – Пісню […]...
35. “Дух наш пречистий, дух наш народний…” Дух наш пречистий, дух наш народний, Над нами сходить в сю мить сьогодні. На крилах в’ється, В сльозах сміється. І […]...
36. РЕЙД За елеватором маяк на роздоріжжі бур і мряк у білій піні, наче в крейді, – на урвищі в зеленім рейді, […]...
37. (ПИВО) Ми терпляче прожили годину липневої спеки. Мотоцикли минулих епох і старі арбалети лишились позаду. Золота незасвічена Роза1. Й сімсот неспокійних […]...
38. ПОДОРОЖНИК Стоїть при дорозі хлопчатко в сорочці рваній: – Я – подорожник, прикладайте мене до рани. Ідуть подорожні – ніхто з […]...
39. “Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки…” Несли твою труну. Тремтіли грона-бризки на віях яворів, а вечір похиливсь так низько, низько-низько – ще мрів – про ранок? […]...
40. “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...