Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Сутінки

Там, де зійшлись дороги,
Із полину і м’яти
Зводиться хрест убогий,
Наче з Голгофи знятий.

Всівся на ньому ворон,
Пір’я із крил роняє.
Спить у могилі воїн,
Пам’ять над ним витає.

Пам’ять збудити хоче
Давні часи, події…
Жду-дожидаю ночі
Біля плеча Марії.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Сутінки - ЛУКІВ МИКОЛА