ПОЧАТОК ГРОЗИ
Срібним списом небо прокололо,
У тривозі зойкнули поля.
Вихор з хмар упав на видноколо,
Знаки запитання розтав ля.
А з-під сонця громовиця рання
Добрий ціп виважує собі,
Вирівняє знаки запитання
На окличні знаки, далебі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- 15. Над тобою і учнями Сина Над тобою і учнями Сина зависли вогненні скрипки, і музичною стала земля: за смичком – усі крони тепер. Проща хмар […]...
- ПОЧАТОК БАБИНОГО ЯРУ Поема Розстріл німцями-гітлерівцями восени 1942 р. київської футбольної дружини “Динамо” за перемогу над німецькою командою – історична подія. Чудовий Київ […]...
- “Початок вірша і кінець Дніпра…” Початок вірша і кінець Дніпра, – Все має на землі кінці й початки. Бува, в природі настає пора: Жило… А […]...
- ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
- ДО КОСЦЮШКА Твоє, Косцюшку, райдужне ім’я – Для почуттів найвище покликання. Дзвінкої слави перемога рання, Воно з небес не гаснучи сія. І […]...
- “Над ліжком дитячим, над сном голубиним…” Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]...
- ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ Хто таємниці знав, хто ближче був до суті – На тих чигала куля чи тюрма… Обірвані полки і комісари люті […]...
- ПОЧАТОК СВІТУ Як промінь світла – прототип ножа – Кромішню темряву розкраяв, Тоді в безмежжі появилася межа, Посеред ночі день ясний замаяв, […]...
- ВІДЛУННЯ ГОРОБИНОЇ НОЧІ Задихалося літо жнивами І просило вологої ласки… Я ж тобі молодими словами Тої ночі розказував казку. Серед хмар заметались жар-птиці, […]...
- СІМЕЙНА ХРОНІКА. Початок Хіба не вигідно дві давні гуцульські родини (трохи в неповному складі) поселити на одних двоповерхових нарах у бараці в Караганді? […]...
- ОСЕЛЯ ГРОЗИ Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. Підем по променю веселім, бо так, напевне, навпрошки. Легкі од […]...
- ПІСЛЯ ГРОЗИ 1 За обрій хмара відпливла, І сонце засіяло. І жаль пониклого стебла, Що у негоду впало. Над ним дзвенить ясна […]...
- “А ТИ, МАРКУ, ГРАЙ…” На небі хмари. Все більш смеркає, І ніч безмежна, як світ, іде. Все скуте жахом, а Марко грає, А Марко […]...
- “О не грози, валькіріє, мечем…” О не грози, валькіріє, мечем Понад церквами рідної Столиці, Бо не страшні вже їй, золотолицій, Імперська лють і тристалітній щем! […]...
- “В степу гриміли грози…” В степу гриміли грози, На морі шторм шумів. І витирав я сльози Коханій як умів. Нічого не просила, Тремтіла, мов […]...
- ІХ. “Пройдуть зливи, замовкнуть грози…” Пройдуть зливи, замовкнуть грози, Задрімають на ланах. І весняного грому погрози Пронесе стороною луна, А проміння довге, як мітли, Обмете […]...
- “Експромт грози, її палке натхнення…” Експромт грози, її палке натхнення – це блискавка раптового рядка, що світлом ярим вибухає з мене, що з підсвідомості аж […]...
- СВІТ СТРЯСАЮТЬ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ Пожалься, Боже, що світ закурився, Це за гріхи Бог на всіх нас озлився! Брат брату недруг, син батьку ворожий, Скрізь […]...
- СОН СВЯТОСЛАВА На тесовім ліжку укривали чорним ліжником мене із вечора. Черпав срібним кухлем виночерпій синього вина мені з отрутою. Сипали мені […]...
- ВЕЧІРНЄ ЗАПИТАННЯ Не з протиріч народження й вмирання – З їх сталості черпаю я снагу. На гілці розтулилась брунька рання, І засвітився […]...
- “Ти не прийшла, тебе не бачу поруч…” Ти не прийшла, тебе не бачу поруч… У небі місяць повагом пливе, промінням срібним землю засіває, з-за хмар, скрививши рот […]...
- АМАЗОНКИ Гони його, гни в оболонь! Бо вже відцвіла бузина. Пірнай у двобою вогонь, Забудь, що була – як жона! Забудь, […]...
- “Хто пісню для гледичії склада?” Хто пісню для гледичії склада? Хто прославляє дерево тернисте і в колючках парноперисте листя? Мабуть, оцих музичних бджіл орда! Оркестр […]...
- ЗАТЕМНЕННЯ Крізь півкілометрову товщу хмар Чотири неділі не бачили сонця І молодий місяць Не заглянув через плече… Затемнення сонця, Затемнення місяця […]...
- “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
- “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
- “Чистою-чистою, білою-білою…” Чистою-чистою, білою-білою Рання зима була. Кажуть, що біло ти зацвіла… Не уявляю тебе посивілою. Чи то прискорені, чи уповільнені Кадри […]...
- ПІД КРУТАМИ Ще до хутора далеко… Натомився… шкода ніг… Сніп під голову поклав я І у чистім полі ліг. Срібним лебедем у […]...
- “Сива стомлена сутінь снігів…” Сива стомлена сутінь снігів, Слід сорочий і лисячий слід. І під крилами хмар-снігурів Сонця зимнього жевріє глід. Сиво як… сивосниву […]...
- “Де ти, добрий царевичу з давніх доріг…” Де ти, добрий царевичу з давніх доріг, Ще ти б’єшся живий, чи у битві поліг? Чи змирився із підступом злих […]...
- 11. БАКЛАЖАНИ З-за шиб проміння жмут, мов блиск омани, осіннім усміхом з далеких лук бренькливі мухи манить на рундук. Мандрують хмарою дрібні […]...
- ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
- “Квітчастий луг і дощик золотий…” + Квітчастий луг і дощик золотий. А в далині, мов акварелі, – Примружились гаї, замислились оселі… Ах, серце, пий! Повітря […]...
- НА ПІДСЛУХАНУ НУТУ Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що […]...
- ПРОРОК Духовним присмерком жахливим Гнітився я, йдучи один. І з Серафимом шестикрилим Зустрівся в плинності годин. Ступили крок, ступили другий, І […]...
- ВІН ПІСЛЯ РЕЧЕННЯ, ЦИТАТИ Загадка Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст – […]...
- “Зажурився сивий сад осінній…” Зажурився сивий сад осінній В переддень снігів і холодів. Мерехтить на жовтих травах іній, На гілках – ні листя, ні […]...
- ЖЕРТВА БІЛЯ КРИНИЦІ Стікає каменем криниця, пашить полин вітрів, сковзає по цямринні громовиця і терпне деревій років. Присядемо до тихої розмови, зітремо з […]...
- ЛИПНЕВА НІЧ Постій під зорями, блакитна тише! Хай чує вухо, як пливе роса. Окрай дупла, де стомлена оса, Хай коник вусами стебло […]...
- ВЕСНА (“В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі…”) В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі плямами багрів трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар сонце в хомуті […]...