Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







АМАЗОНКИ

Гони його, гни в оболонь!
Бо вже відцвіла бузина.
Пірнай у двобою вогонь,
Забудь, що була – як жона!

Забудь, що палала, як мак,
В обіймах нічної імли.
Загонюй двогострий кінчак
І списом його проколи!

Диви! Ще й борониться він.
Дозорюй! Петлює убік.
Женися, женись навздогін!
Рубай! Короти йому вік.

Ага! Він упав уже, впав
І руки розкинув, байдуж.
Іще йому! Так! Щоб не встав.
Готовий… Скрутився, як вуж…

І радісно їдуть назад
Омаяні мстою жінки,
Позбувшись провинних принад.
Покутуйте, чоловіки!

Бо тільки дозволено їм
(Так мовить богиня Весна)
Кохати єством запальним

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)


АМАЗОНКИ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)