НАДВЕЧІР’Я

Related posts:

1. ПТИЦІ З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. […]...
2. “На алеях нічних, там, де нас нема…” На алеях нічних, там, де нас нема, Ходить вітер, ворушить листя, То Венеру Мілоську – без рук – обійма, То […]...
3. “Глухе падіння яблук, мовби крок…” Глухе падіння яблук, мовби крок Годин нічних, коли з німого глибу, Як сім’я всесвіту, струмки зірок Спадають на земну родючу […]...
4. Cполох Прибіг Юрай задиханий, Чекмінь загубивши, Лискучим ножем помахуючи: – Біда!!! – Зашамтіли рогожі, Загуло городище. Матері заволали: – Відімкни, Перуне, […]...
5. ГОНТА Плаче ліліня горизонту Закривавлена в далині, І стоїть неприкаяний Гонта У пекельному тому вогні. Галаготять: герой… убивця… Хто звідкіль – […]...
6. І. РАЙСЬКА ЯБЛУНЯ Позлітались на дерево Рожеві метелики, За ніч бруньки поз’їдали, А на ранок самі аж світились… Позлітались на дерево Маленькі пташата, […]...
7. “Махну праворуч…” Махну праворуч – Вилітають гуси. Махну ліворуч – На деревах листя. Я ще раз, ще – І засміялись гуслі Сріберцем […]...
8. ЧЕРВОНА ТРОЯНДА Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]...
9. БАЛЯДА ПРО ЖІНКУ В ЧЕРВОНОМУ Ішла жінка в червоному Жалами диких кропив. Висохла поруч криниця, Небо гарчало собакою За тином, що шкірив зуби: Ганчірка дороги […]...
10. ФАУСТ Здров мій чорте, славний Тресмагістре, Я не боюся витівок твоїх; З душі моєї вилітають іскри, Як з вогнища. Ти не […]...
11. СУМЕРІЙСЬКА СПАДЩИНА Коли клинопису рвучкі рядки На мене глянуть гострими очима, – Важкий вогонь стожарами заблима Крізь довгі доби і лункі віки. […]...
12. “Понад кочів’я років опустілі…” Понад кочів’я років опустілі, По вигорілих пам’яті слідах Несе нас у напруженому тілі Нестримний, атомний нутром – літак. Літак, чи […]...
13. ПОЧАТОК ГРОЗИ Срібним списом небо прокололо, У тривозі зойкнули поля. Вихор з хмар упав на видноколо, Знаки запитання розтав ля. А з-під […]...
14. “До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...
15. “Ударив дощ, заколихав…” Ударив дощ, заколихав Полудня спокій величавий, З квітучого горошку галяв Стовпи метеликів підняв. Де ж ти? Твоєї пісні звук Линувши […]...
16. БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
17. Здиміє раптово і напружено здиміє раптово і напружено в реверанси зношених осель те що перетравлюване душами хлюпотіло й пінилось – усе викришиться білим по […]...
18. “Чатує вітер на останнє листя…” Чатує вітер на останнє листя старого дуба, що своїм корінням тримає схили урвища… А знизу, по глинищах, по збляклих травах […]...
19. “Ну, та й чистять, ну, й чухрають…” Ну, та й чистять, ну, й чухрають – Бо за діло: не гріши! Як з гармати, вилітають Із рядів “товариші”. […]...
20. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
21. “Прославмо, друзі, вогнегрив’я лева…” Прославмо, друзі, вогнегрив’я лева! Вганяє в зайд відомсти пазурі. Галичина на Замковій горі Уже не плаче, Ярославни мева. А скільки […]...
22. РОЗМОВА НА ПАРОПЛАВІ Дніпро заскливсь. По горах тепла тінь; Ритмічно допотопні б’ють колеса. “Звернись лицем до низового плеса І хоч в думках зазивний […]...
23. БЛАГАННЯ МАРТОПЛЯСА Братове, до вогню мене прийміть, подайте хліба чесний почастунок – я йду давно, а клич нічних вістунок мертвить і воскрешає […]...
24. ДОН-КІХОТ ІЗ ЛИМАНУ Надивитись на все в Україні, І рукою махнути на все… На старій деренчливій машині На Обухівське вийти шосе. Був би […]...
25. У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! […]...
26. НА ПАСОВИСЬКУ Спалахує останнім соком зелень, так наче хоче очі задобрить облудним світлом, полиском сталевим, що іскравіє, міниться щомить. То бризне враз, […]...
27. ЗАЛІЗНЯКОВА НІЧ До яру підійшли, і одностальні тіні Погнулися від їхніх тіл назад. Риплять вози, ладнаючись у ряд, Колеса грузнуть в глей […]...
28. ЧЕРНІГІВСЬКА МІСЬКА АРТИЛЕРІЯ у місті де вже забуто процес уживання апострофа і йодом багата ріка всихається гінко стали над урвищем валу 12 чорних […]...
29. АМАЗОНКИ Гони його, гни в оболонь! Бо вже відцвіла бузина. Пірнай у двобою вогонь, Забудь, що була – як жона! Забудь, […]...
30. “Марю лиш вогневим блискавки списом…” Марю лиш вогневим блискавки списом, в голову темну мою не вцілив грім. Ти поруч поник – мукою впився. Ти пригадай […]...
31. ВІРШІ З ТРОЛЕЙБУСНОЇ ЗУПИНКИ 1 Того дня, того святкового дня Ми стояли у повнім тролебусі майже поруч і в мені завирувала… завирувала юнача енергія, […]...
32. ПОЕТОВА ВЕСНА Ну що ж, поете безіменних мрій? В твоїй чернетці пишних віршів рій дзвінкими римами впиває, як вино. Ти крізь вікно […]...
33. В оправі озера неначе в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]...
34. ОГИР Скорбота шалена Степи облягла. Звисають стремена З-під блиску сідла. Де ж вершник? Немає! Лиш огир ірже, Колує, гасає… Нещастя невже? […]...
35. КАРМАЛЮК IV Засапавсь міх в червоному багатті, Одгупав молот, дзенькаючи, стих. Ввійшов Устим в чумарці рудуватій, В потертій шапці, в чоботях простих. […]...
36. “Світе мій, як це просто, майже буденно…” Світе мій, як це просто, майже буденно – земля під кущами затвердла від тісноти давно, певність під спиною маєш і […]...
37. “Вона від’їхала з усім своїм кордебалетом…” Вона від’їхала з усім своїм кордебалетом, забрала все своє у подорож, як у тунель. Діра від’їзду вкрилась мохом, листом, ледом, […]...
38. “Франція почалася для мене в Києві…” Франція почалася для мене в Києві З енциклопедій. Склав собі план: Вивчаю Париж, парижанок – які є ви? Переді мною […]...
39. ДРУГЕ ПОСЛАННЯ ДМИТРА З КУТІВ ДО ГАЛИЧАН Я прочитав Книгу Мертвих, кажу: країна мертвих старша від країни живих, там немає Галичини, там нема героїв, дарма ваші герої […]...
40. ПІВНІЧНЕ СЯЙВО О як люблю я милуватись вами, Раптові мерехти нічних небес! Говорять люди: – Промені снажливі, Протявши Всесвіту предвічну даль, Об […]...