ЧЕРНІГІВСЬКА МІСЬКА АРТИЛЕРІЯ

у місті де вже забуто процес уживання апострофа
і йодом багата ріка всихається гінко
стали над урвищем валу 12 чорних апостолів
а внизу ходять мешканці повз дерево гінкго

залізний атракціон під назвою “пушкі”
охлялі та охололі немов зужиті повії
стережуть гойдалку і невеличкого пушкіна
вогнепальні колись уламки якоїсь росії

і от

під валом довкіл розляглася чорнична губернія
де груші в садах мов ядра все гуп та гуп
збирайте на схилах сурми порослі терням
вкладайте в губи огрубле тремтіння труб

наведемо на місто черні чоренні жерла
пустим півня по мезонінах мов на гарман
але ядер нема і дула задуха сперла
і лише горобці вилітають з гармат

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

ДИКІ ГРУШІ Дикі груші в лісах на Волині Повесні божевільно цвітуть. Там рої злотокрилі бджолині Медовину беруть і гудуть. А долиною сони […]...

ФЕОФАНІЙСЬКІ ГРУШІ Пам’яті Галини Кальченко У тої Феофанії, що ніби Була і преподобна, і свята, Весною груші огортались в німби Та бджолами […]...

“дідусь з бабусею…” дідусь з бабусею під грушею сидить дідусь з бабусею по грушечці їдять обоєнько такі сухенькі невеличкі і груші не глевкі […]...

“епідемія простору все ще тріпоче умами…” епідемія простору все ще тріпоче умами, за державою снігу усе ще столиця сама… їм і жити замало, і солодко жити […]...

“Відлуння дзеркала” відлуння дзеркала нічого не знає про дзеркало нічого не знає про себе але воно про літо знає і про нього […]...

ЗАБІЛІЛИ КАШТАНИ Забіліли каштани в небесну блакить, І на схилах садки забіліли. Тільки спомин ізнов, ніби птах, прилетить, Щоб у мене душа […]...

СИРЕНИ Це було колись на півдні, У весняний було день… Діви дивні, діви співні, Діви, п’яні від пісень! Море гнало вал […]...

“Все накрили сніги, важкокрилі сніги…” Все накрили сніги, важкокрилі сніги, Що не видно нічого, нічого, Де ж оті береги, золоті береги, За якими дорога до […]...

6. ГІД ВОДИТЬ НАС ПО ПЕТРОВСЬКОМУ Навіщо “відкриття” про панський бал А чи про те, як пан любив горілку, Стріляв пташину й звіра наповал І ради […]...

“дерево парадоксальності” дерево парадоксальності корінням вгору посаджене росте і десь там під землею на ньому вже спіють квадратні груші...

“Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ЧОРНОБИЛЬ ПО-МІЛАНСЬКИ Дипломатам роботи по зав’язку – Щодня викидають з подвір’я За чорні стрілчасті грати Дебелу капусту, як сизі ядра. Демонстранти приносять […]...

НА ПЕРЕХРЕСТІ ОСЕНІ Й ЗИМИ На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]...

Я ВАС ЖАЛУЮ Я вас жалую, яблуні, груші, Вас, берези дрижучІ, плачливі, Що на цвинтарі виросли, в глуші, Гробів сторожі мовчаливі. В час […]...

ПРАГА В ТРАВНІ Праго, незабутні каштани твої, Голубливі серпанки на Влтаві, Де щебечуть в садах цілу ніч солов’ї, Баламутять пражанок, лукаві! Праго, зачарований […]...

“Повоєнне село… В чагарях, бур’яні…” Повоєнне село… В чагарях, бур’яні Черешневі, вишневі соком сочаться пні. На руйновищах, там, де стояли хати, Сновигають здичавілі блудні коти. […]...

ПРО СТРОФУ Чотири різнобіжники на мапі серця, чотирикутник радості та болю, чотири припрямки до боку, що не зветься, що входить клином – […]...

ЛИСТ ДЯДЬКОВІ Сивий дядьку з вінцем печалі, Під хрестом нелегких доріг, Вкрились терням роки зухвалі, Де ти брів і блукав, як міг. […]...

4. ГРИФОН Мій пане, який нерозумний світ!.. Яка на румовище сходить журба! Під небом, чорним, ніби графіт, конаю в піску. І грифон […]...

МОВА Треба доглядати наш сад Вольтер Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона […]...

ЛИСТОПАД Жінки згрібають листя у садах, Синіє далеч, в’ються пасма диму. Над чорним полем одинокий птах Летить навкіс із осені у […]...

Сотворіння саду …ми сад в якому виросли дерева уста в уста мов білий подих саду де слива ледь волога і рожева цвіте […]...

ЧЕРВЕНЬ Пооблітали пелюстки, Мов з наречених плаття. В садах оспівують пташки Солодку мить зачаття. Під сонцем купчаться хмарки Весільними вінками. Ще […]...

ОСІНЬ У НЕМИРОВІ Блукає осінь у садах, Де ми ходили. Блукає пам’ять по слідах, Що ми лишили. І листя падає в сліди, І […]...

ФОТОПАВЛО Чи легко упіймати застояне повітря провулків архаїчних, немов дагеротип, коли твоя робітня – завалена дровітня, і не виходять очі, а […]...

ЯК В КРАЮ НЕ ТИХО, З ВОЄН ЛЮДЯМ ЛИХО З воєн лиха наплодились, Ті бодай нам і не снились! Війни сурми зі сну будять, Ті нінащо людей гублять. Хто […]...

Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні З циклу “Нотатки фенолога” Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні – переповнена дійством напружена мить. Передчасні світанки, […]...

В АЛЬПАХ На схилах Альп я бачив горобину, На перевалі рвав п’янкий чебрець. І пригадав далеку Україну… До неї все частіш думками […]...

“Дитинство? Казочка про білку” Дитинство? Казочка про білку. Дитинство? Хвої срібна гілка. Дитинство? Радощі – і тільки. Дитинство? Жалощів – ніскільки. Дитинство? Білка промайнула […]...

МІЙ ВИНОГРАДНИК Блукаю виноградника довкіл Твого принадного, де грає сік. Не взяти приступом його повік, Віки віків – на варті частокіл Усіх […]...

“Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...

WATERLOO Жують траву наповнені корови, Що надовкола буйно поросла З пролитої – без постраху й числа – Наполеоном збуреної крови. Так […]...

БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...

“Спинилось на людині око отнє…” Спинилось на людині око отнє… “Не та ти, що бажалася,- не та”. Густішає затемнення голготнє, Росте жовтаво-чорна темнота. Чи в […]...

ЗАЛІЗО Як шалено росте залізо, Лізе в танки, в ракети, в броню, Лізе в тіло і в душу лізе. Чим цей […]...

“Солов’єва пісня ллється…” Солов’єва пісня ллється, Розливається в низах, Соловей лящить, сміється… Наче… тоне у сльозах. Квітнуть яблуні і груші, В світлі місячнім […]...

“Покосили трави, прилягли в долині…” Покосили трави, прилягли в долині: Коники сюркочуть, потічок дзюрчить. Од хмарин у лузі кучеряві тіні, Овіває душу молода блакить. Потекли […]...

ПОЛОН Ловлю себе на думці: у селі копають у садах і хати білять, і в місті, де тепера я живу, трава […]...

“Горби, як зебри (в борозденках сніг)…” Горби, як зебри (в борозденках сніг), Вилинюють по схилах полудневих, Заворушились, почали свій біг Руді струмки в озера повеневі. І […]...

ЗЕЛЕНА ЄВАНГЕЛІЯ Весна – неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, […]...

Related posts: