Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ФАУСТ

Здров мій чорте, славний Тресмагістре,
Я не боюся витівок твоїх;
З душі моєї вилітають іскри,
Як з вогнища. Ти не впіймаєш їх!

В палахкотливій, непокірній мові
Я мить свою піймаю й зупиню,
І зацвітуть багаття бурштинові,
Пророслі з коренів мого вогню.

І скільки я тебе ще маю вчити,
Що я віддав би все, і душу, й плоть,
Але не за кохання Маргарити,
А за вогонь сильніший востокроть!

1.ХІІ.2006

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ФАУСТ - ПАВЛИЧКО ДМИТРО