КАРМАЛЮК IV
Засапавсь міх в червоному багатті,
Одгупав молот, дзенькаючи, стих.
Ввійшов Устим в чумарці рудуватій,
В потертій шапці, в чоботях простих.
У лісі жив і ночував на кручі,
Рушниця з ним панам носила ляк,
А продирався крізь терни колючі,
То покалічив руки як-не-як.
Щоку роздер десь об сучок дубовий.
Але к чому тепер ота краса?
Ставний, широкоплечий, чорнобровий,
Та в синіх очах полум’я згаса.
– Здорові будьте, ковалі хороші! –
Хотів гукнуть, як тому кілька днів,
Коли під чорним дубом гомонів,
На всю голоту поділивши гроші.
Та не гукнув, багнетів сталь відлита
Сягнула вбік, – прямуй і не зверни!
А слабодухий чоловік Микита
Уже ладнав на ноги кайдани.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- КАРМАЛЮК VI Але Устим сміється з тої злості: Коли пішов служити, то служи, Як кажуть люди, боже поможи, А ми в цій […]...
- КАРМАЛЮК X І виходжали люди з хат і поля, І в надвечір’ї плинув дальній гук: – Дивіться добре, вмерла наша доля! Дивіться, […]...
- КАРМАЛЮК VIII Другого дня в рожевім надвечірку Краплистий дощ отави окропив, Прим’яв злегенька вистиглу матірку І райдугою став серед степів. Землі паркій, […]...
- КАРМАЛЮК II Горно роздули, вугіль підсушили, Вже не звикать Микиті до робіт. У праці з майстром висушили жили, Тепер покурять, витруть чорний […]...
- КАРМАЛЮК I Уляна вчора правду говорила: – Ходить не час, оберігайся ти. – А як її назвати: люба? мила? Чи ще б […]...
- КАРМАЛЮК VII Отак і жив у кам’янім полоні. Світанок. Південь. Вартових сюрчок. В тюремному подвір’ї на ослоні Поклали різок солених пучок. За […]...
- КАРМАЛЮК XII Коваль Микита пив чотири тижні, Це для солдат була не новина. Коли б у нього рідні, а чи ближні, Можливо […]...
- НАД СЛОВНИКОМ РИМ Хіба їх мало, тих рим до любові? Горобчики пурхають… знов… із дібров… Кажу їм: – Скакунчики, будьте здорові, Моя не […]...
- КАРМАЛЮК XI Він кида слово навіть материнці, Нехай по нім шепочеться трава. Обоз повільно йде під Головчинці, І завмирає серце й ожива. […]...
- КАРМАЛЮК V Устим стояв, ввижалася дорога По першому грудневому сніжку, Далеко геть, подальше від острога, В морозну путь, нітрохи не важку. Хай […]...
- КАРМАЛЮК IX Ах, осінь, осінь! Всім дано сивіти, Як мовлять мудрі: взнать добро і зло. Одні на схилі літ живуть, як діти, […]...
- КАРМАЛЮК III Ввели його, страшного і тепер Огнем очей, посмішкою лункою, Шість вартових, горбатий офіцер Поодаль став, наказ подав рукою. Горбатому не […]...
- КАРМАЛЮК XIV Спочинь же, серце, втомлене немало, Сильніш забийся, зроджене стократ: З дітьми Кармалюковими ридало, З Устимом билось на єдиний лад, З […]...
- КАРМАЛЮК XV І третє літо червенем синіло, Цвіло дощами на земній путі, Пшеницю в копи склало, а по ділу Відлинуло за межі […]...
- КАРМАЛЮК XIII Ціліську ніч дзвіниця калатала: Відлиті дзвони жалібно гули. Огню лункого яросна потала Котила в далеч золоті вали. Горів острог, тріщала […]...
- “Він і нині скрипаль…” Він і нині скрипаль, хоч висихає мозок у кістках, коли стрічає писану, пожеристу, особливо барванину, яка жалить кожного, бо найперша […]...
- ТРИПТИХ VII Елегія Свята Єлисавета Чи ти та свята, що роздає троянди Убогим, для кожного по одній? – Мені дала найкращу […]...
- ВЕЛИКА ФУГА Ти нічого не ждеш Ні від Бога, ні від мене В накресленій еліпсі твого дня, Повного простих речей, – Тільки […]...
- “Пишіть листи і надсилайте вчасно…” Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли нема часу, і коли навіть ні […]...
- “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
- “Як у нашому селі…” Як у нашому селі Кращі в світі ковалі Що майстри вже, то майстри: Ремонтують трактори, Лагодять поїльні, А ще на […]...
- ЗУСТРІЧ Під зиму в сорок третім, як солдати Прогнали німців з рідного села, Худенька дівчинка до нас, до хати, З країв […]...
- ШУКАЧАМ ЩАСТЯ Ви, що шукаєте щастя І ви, що вбачаєте у ньому привид. Справа в тому, що вам важко розібраться І тому […]...
- ЖУРАВЛІ Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- МІЖ ІНШИМ Коли я буду навіть сивою, і життя моє піде мрякою, а для тебе буду красивою, а для когось, може, й […]...
- ОТНОШЕНИЕ К БАРЫШНЕ Этот вечер решал – не в любовники выйти ль нам?- темно, никто не увидит нас. Я наклонился действительно, и действительно […]...
- НАСТРІЙ Встану о четвертій і пішки за місто піду, Повию на вранішній місяць, закохавшися у гульвісу. Куплю на Бесарабці безсмертників – […]...
- “Не вистачає березню весни…” Не вистачає березню весни, хоч долам чорним сняться світлі сни, а чорториям – води срібнотілі, та лютий ще тримає в […]...
- Видиш, брате мій Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- “Найтонша ватра не згаса…” Найтонша ватра не згаса під небесами, немов тримає небеса у тьмі над нами лише вона. Одним одна. Тому й тримає. […]...
- НОВОРІЧНЕ це ненастанне кружляння снігу западає остання сутінь старого року тридцять перше грудня нафарбовані вії вежа ратуші завмерла кранова стріла розквіт […]...
- “Промкнулося світло і впало на світле – ясне…” Промкнулося світло і впало на світле – ясне, а зверху осоння яріло зелене; зітхання злетіло, засвічене днем, немовби душа відлетіла […]...
- ЩО ХОТІВ СКАЗАТИ ДІД? Дід яблуню садив. А я забіг на хвильку попрощатись. – Бувай, козаче. Набирайся розуму. Побачимось, либонь, не скоро. То я […]...
- ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА На човні через ніч перевези мене, підпитий діду. Берег рання чекатиме з посухою жадання і з повінню коханої сльози. Про […]...
- “І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...
- “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
- 10. “Україна ж – це країна барокко…” Україна ж – це країна барокко. Мандрувати нею – для ока втіха. І тому западає спокуса в око: зруйнувати все. […]...
- “Червоною задумливою лінією…” Червоною задумливою лінією У сизих вербах, в голубій імлі В тонкій руці з прив’яленою лілією Окреслилась ти на вечірнім тлі […]...
- НА ФЕРМІ ФЕДОРА ДОВГАНЮКА ПІД ЕДМОНТОНОМ. Замальовка з натури Неважна обстановка атмосферна. Дощі заполонили, хай їм грець. Заїхали до земляка на ферму, По-нашому б сказати, хутірець. Є ферми бідні […]...
- НЕДИТЯЧА ГРА Я мав колись одну розвагу: міну. За іграшку вона мені була. (Це потім я почув, що на дровітні не встиг […]...