Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ну, та й чистять, ну, й чухрають…”

Ну, та й чистять, ну, й чухрають –
Бо за діло: не гріши!
Як з гармати, вилітають
Із рядів “товариші”.

В того баба вірить в Бога,
Цей – бандитський старшина:
Досі жовта призьба в нього
І підсинена стіна.

Цей – куркуль, та ще й завзятий,
Бо, глузуючи з погроз,
Дозволяє поросяті
Підривати наш колхоз.

Цей хвалив горілку царську,
А совєтську зневажав;
Той під квочку пролетарську
Плімутрочі яйця клав.

Цей сякався не рукою
І краватку все носив;
Тих Рябко перед війною
З поліційним псом дружив.

Київ, Харків і Одеса –
Всіх вичищують підряд.
Залишаться: тов. Колеса,
Тов. Студинський, тов. Щурат…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Ну, та й чистять, ну, й чухрають…” - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ
«