Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Ударив дощ, заколихав…”

Ударив дощ, заколихав
Полудня спокій величавий,
З квітучого горошку галяв
Стовпи метеликів підняв.

Де ж ти? Твоєї пісні звук
Линувши потопила злива.
Дивлюсь: з затуманілих лук
Біжиш задумана, щаслива.

Нема ні неба, ні землі.
Блищать натягнені вервечки.
Ти в легкій сукні, як яєчко,
Між них білієш оддалі.

Добігла – проливень затитх.
Тепер цілуючи вдихаю
З плечей оббризканих твоїх
Тепло і запах неба маю.

АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ. Ред. В. Державни, Лондон, в-во СУМ, 1957, с. 193-194.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)


“Ударив дощ, заколихав…” - СВІДЗІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР