Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ІІ. “Та звелася з-за лиману…”

Та звелася з-за лиману
Хмара темно-сиза,
Полоснули ятагани –
Блискавки – донизу.

І вітри на перепутті
Загриміли цепом,
Розірвали свої пута
І помчали степом.

І озвалися долини
Гомоном знайомим,
І упала на коліна
Тиша перед громом.

І земля впилась водою,
Мов живою кров’ю.
І обнявся сміх з журбою,
Ненависть – з любов’ю…

Гей, почуйте, добрі люди,
Заздрить мені треба:
Грім ударив мені в груди,
Грім з ясного неба.

І убив у серці тишу,
Розпанахав спокій –
Я стою і вітром дишу
На землі широкій!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ІІ. “Та звелася з-за лиману…” - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ