БАЛАДА ПРО СТРАЧЕНОГО
Того вечора вона принесла
до нас мисочку грибів.
Тихо поставила на лаві. –
Просив зварити вчора…
Не діждав їсти…
Ти любив гриби, Василю?
Мабуть, що любив.
Там, де тебе вбили,
Вартою – гриби.
Я іду, збираю,
Раптом – ти стоїш…
Вітер над борами
Сни проніс чиїсь.
Сни в безсонні ночі,
Сни в бездонні дні, –
Афини – це ж очі,-
Гомониш мені.
Кров пішла в ожини,
У глоди сплила.
Не один чужинник
Вмер від їх жала…
Голубі та сиві
Ягоди сумні.
Твердості, Василю,
Сили дай мені.
Мовили ялиці,
Мовили дуби:
На міцних грибницях
Вік ростуть гриби.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- БАЛАДА Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]...
- Василеві Густі на 50-річчя Васильку! Нині не народ, а юрми. І торгаші потрібні, не майстри. І йдуть поети нині не у тюрми, а гірше: […]...
- Балада про солдата Солдат бажав лиш одного, Якщо поранять десь його, Щоб в тил скоріше відправляли, І там надійно лікували… Боявся крові він […]...
- “Мій дід вівчарив…” Мій дід вівчарив, Про війни гуторив із зятем, Вірив у чари Й до чарки був завзятий. Викохав чотирнадцять дітей І […]...
- БАЛАДА ПРО СКРИПАЛЯ Вже промінь розпечатав ліс: виходять грибники з кошами, а через житнище навкіс дзвенить лункими обручами дитяча радість, срібна вість: до […]...
- БАЛАДА ПРО ОДНЕ ЗАПІЗНЕННЯ Ех, талан – гіркий полин, Туга удовина. Був у мами син один, Золота дитина. Доглядала як могла, Рук не покладала, […]...
- КАСКА Під Мінськом, у сосновому бору, – Які гриби сьогодні я беру! Боровики і рижики, будь ласка, І підосичник із моховиком… […]...
- БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі […]...
- БАЛАДА ПРО КНЯЗЯ-СТАРЦЯ І “Добридень, дідусю! Іди, йди, не бійся. Нас дома тройко тут: порожня світлиця. Вгорі паньматуся свої молитви В старому часловці […]...
- ЛІСОВА БАЛАДА Серед лісу, в яру, над струмком, одинока могила, Скромний горбик землі, що осів і сховався в траві. Традиційна калина над […]...
- ОГІРОЧКИ Дід умер. Попа бабуся В хату запросила, Сама сіла біля діда Та й заголосила: – Ой склав же ти свої […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРА Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши […]...
- ГРАФ ГАБСБУРГ (Балада, 1273) І Ув Ахені, в пишній порфірі царській, В світлиці давнезній, у залі, Сидів король Рудольф в потузі святій: На трон-бо […]...
- “А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...
- Ах життя моє дороге Ах життя моє дороге, Хто мені дав тебе, тепле й сильне? Бігти берегом, бігти геть, Бігти холодною вогкою рінню. Занести […]...
- БОРОВИКИ (Балада) Батька заслали в чужий Казахстан. Мати, змарніла від болів і ран, Через морози, хурделицю й лід, Бідна й скорботна, поїхала […]...
- Балада про монгольського коня Тайга, сніги, сніги… І їм кінця немає. А за Уралом – знов орда снігів. Вагон біжить на фронт… Що там […]...
- БАЛАДА ПРО ХУДОЖНИКА Один художник приїжджав До моря на етюди. І шторм гримів на сто октав, І він той шторм намалював, І дивувались […]...
- БАЛАДА ПРО ІВАНА ОДНОРУКОГО Дощі оновлення на древню ораницю, і пам’ять сонця у вузлах пшениці, і щедрий зір – на сховки, на притулки – […]...
- “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
- БАЛАДА ПРО БЛАКИТНУ СМЕРТЬ Примарні камениці і коші подвір’їв, мов нетрі мороку, вузькі і мокрі сходи, провалля ночі, що його ніхто не зміряв, і […]...
- ПАРУБОЦЬКА БАЛАДА Я летів красивим чортом На коні, як ворон, чорнім – Біла піна падала, мов сніг, – Ех, до тієї Чураївни, […]...
- БАЛАДА ПРО СОЛДАТСЬКУ ПІДКОВУ В руках незмінний автомат, За спиною – мішок. З боями відступав солдат – Од Пруту до Моздок… Чи кров од […]...
- ГІРСЬКА БАЛАДА Пам’яті Юрка Корпанюка Орле дужий, орле вітрокрилий, Понеси мене у наші гори. Там потоків органи, Там Розтоки, як писанка, гарні, […]...
- БАЛАДА ПРО ТРЕМБІТУ Трембіта ніколи не грає веселої, Вона сповіщає про горе. Було це давно. Далеко в горах Жили легенди, Велети й Чугайстри. […]...
- БАЛАДА МОЇХ НОЧЕЙ Коли земля в холодну ніч загилена і вітер в зорях тягне горяка, – у полі, між козацькими могилами, мій Дон […]...
- БАЛАДА ПРО КАРМАЛЮКА Прив’язали, примоцювали, гей, мотуззям Устима, лицаря, гей, Кармалюка До кобили дубової, до позорища Три екзекутори та й четвертий кат. Як […]...
- БАЛАДА ПРО БРАТА Я старшого брата не бачив, не знав: Він смертю героя за Корсунь упав. А я підростав і запитував: “Нене, Яким […]...
- СУХАРІ (Хронікальна балада) Звичай такий… На світанку доріг Шили селяни торби полотняні, Хліб на скибки нарізали. Рум’яні Сохли в гарячих печах сухарі. 1911 […]...
- БАЛАДА: ЛИСТ ДОНЬЦІ Приїдь, дитино, на канікули в село, Мо’ будзагін без тебе обійдеться? В лікарню батька одвезли в район, А я вже […]...
- ДВА “ЧИ” 1. порозкидано мене по всіх сторонах світу тепер збираю себе як гриби в лісі не знаючи чи вони правдиві а […]...
- ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ Ніч розписала небо в синю домашню вазу. Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк. Замурзався я на роботі – і мати […]...
- ПРИТЧА ПРО ВЕЛИКУ ЛЮДИНУ І помер один чоловік І тоді, коли його тіло безсило лежало на катафальку, усі, що знали його й прийшли відправити […]...
- “О, панно Інно, панно Інно!..” О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – […]...
- БАЛАДА ПРО ГЕНИ Ген карих очей домінує над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість […]...
- “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…” Пам’яті Василя Симоненка Наш Василь іде по найдавнішій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній […]...
- ПАМ’ЯТІ ДРУЗІВ Трагічно-сіре плесо Лети, Харон у вутлому човні. І два розмиті силуети За мить розтануть вдалині. Не зупиню, не пересилю, Такі […]...
- НЕ ТАК ДАВНО Ще зрозуміла путь з варяг у греки, В історії немає білих плям. І континенти ще мені далекі, І зброю не […]...
- ПІВЕНЬ Зоря майнула, мов стріла, неначе іскра, пісня згасла, і тільки з мокрого зела роса краплинками сплила, мов слово, чиста й […]...
- “Далеко ти, а ніби поблизу…” Далеко ти, а ніби поблизу, В мені твій образ вічно молодіє. Переливаються в твою сльозу, В щасливу мить стрічання і […]...