БАЛАДА ПРО ОДНЕ ЗАПІЗНЕННЯ

Ех, талан – гіркий полин,
Туга удовина.
Був у мами син один,
Золота дитина.

Доглядала як могла,
Рук не покладала,
А подався із села,
В гості виглядала.

Але син не поспішав
Їхати додому.
Жив собі й не сумував,
Добре молодому!

Ні кола, ані двора,
Ні дітей, ні жінки.
Від Амуру до Дніпра
Воленька, та й тільки.

Та сумна балада ця:
Не діждалась мама.
Наздогнала молодця
Вістка-телеграма.

Він зібгав її в кулак,
Ледве стримав сльози.
І поніс його літак
Крізь сніги й морози.

Увійшов у рідний дім:
Люди, плач, родина.
І постала перед ним
Чорна домовина.

Він незграбно шапку зняв,
Він схилив коліна,
Він невтішно заридав,
Як мала дитина.

Але що тепер плачі,
Совісті докори.
Син посивів уночі
У думках і горі.

І померла тільки з ним
Та його провина…
Був у мами син один,
Золота дитина.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

БАЛАДА Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]...

“В зеленім лісі дерево одне…” В зеленім лісі дерево одне, – Чого воно найпершим пожовтіло? Росло як всі, до сонця лебеділо, Тепер стоїть задумливе, сумне. […]...

БАЛАДА ЗОЛОТОЇ ЦИБЦЛІ Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши […]...

БАЛАДА ПРО ХУДОЖНИКА Один художник приїжджав До моря на етюди. І шторм гримів на сто октав, І він той шторм намалював, І дивувались […]...

“Іще одне минає літо…” Іще одне минає літо, Сади вигойдують плоди. І жухнуть трави сумовито, Відзеленівши назавжди. Душа схиляється до сповіді, Думки велично-урочисті. Стою […]...

БАЛАДА ПРО ГЕНИ Ген карих очей домінує над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість […]...

БАЛАДА ПРО КАРМАЛЮКА Прив’язали, примоцювали, гей, мотуззям Устима, лицаря, гей, Кармалюка До кобили дубової, до позорища Три екзекутори та й четвертий кат. Як […]...

НА СВЯТО ДО МАМИ Петляю, мов тать, між домами, Знаходжу дорогу, як суть, – Я нині зібрався до мами, На серці волошки цвітуть. Гуляє […]...

МАТЕРИНЕ ПОЛЕ Як ходив степами Я, малий, до мами, – Не було у світі веселіш ходи. З повоєнним болем – Перекотиполем – […]...

БАС І ПЛАЧ Цей джміль – мужчина з оксамитним басом, А як він плаче, як його береш За голову, щоб випустить тим часом […]...

БАЛАДА ПРО ПОКЛИКАННЯ Капітанові сорок років, Розумієте – сорок років. Це немало вже – сорок років, Та яких іще сорок літ! Океани його […]...

РУСАЛКА. Міцкевичева балада Ой що ж то за хлопець, хороший, вродливий? Що то за дівчина край його? Ходять над водою тихою ступою – […]...

БАЛАДА ПРО СОЛДАТСЬКУ ПІДКОВУ В руках незмінний автомат, За спиною – мішок. З боями відступав солдат – Од Пруту до Моздок… Чи кров од […]...

Балада про солдата Солдат бажав лиш одного, Якщо поранять десь його, Щоб в тил скоріше відправляли, І там надійно лікували… Боявся крові він […]...

БАЛАДА ПРО САР’ЯНІВ ТА ВАН-ГОГІВ Хата у серці світитися мусить, Погідною бути при всякій погоді. Стоять Парфенони солом’яно-русі, Синькою вмиті, джерельноводі. Мами мої чисті в […]...

“Балада роду…” В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка […]...

БАЛАДА ПРО ІВАНА ОДНОРУКОГО Дощі оновлення на древню ораницю, і пам’ять сонця у вузлах пшениці, і щедрий зір – на сховки, на притулки – […]...

СЛЬОЗА Покосили мої полонини так, що й досі поліг не згребу… Я заграю в зозульку із глини, спогадаю гуцульську журбу. Я […]...

БАЛАДА ПРО КОБЗАРЯ ХВЕДОРА ХОЛОДНОГО Ладів аж цілих штири він вживав: Бандурний, скрипошний, жалобний, косий. Та й козачка на кобзі награвав Ногами босими. Бувало, сяде […]...

Балада про монгольського коня Тайга, сніги, сніги… І їм кінця немає. А за Уралом – знов орда снігів. Вагон біжить на фронт… Що там […]...

БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу […]...

БАЛАДА ВІРНОСТІ Всім удовам війни присвячую Застогнало, заплакало – Чи сова, чи вдова? Покотило байраками. Задиміла трава. Недобілене около… Щітка випала з […]...

БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...

БАЛАДА ПРО ВІЖКИ Дядько ліг горілиць на порожній підводі І, чомусь, стільки неба в зіниці йому натекло… Все було, як було. Не змінилось […]...

БАЛАДА: ЛИСТ ДОНЬЦІ Приїдь, дитино, на канікули в село, Мо’ будзагін без тебе обійдеться? В лікарню батька одвезли в район, А я вже […]...

“Як давно я в мами не бував…” Як давно я в мами не бував, Не стояв над синьою водою, Не бродив серед високих трав, Босих ніг не […]...

ДИТИНКА Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – […]...

БАЛАДА ПРО УСМІШКУ Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь […]...

“В моїй груді дужа сила…” В моїй груді дужа сила В’ється, б’ється, пресь надвір. Вже ростуть легенькі крила, Щоб летіти на простір. Я окроплю їх […]...

БАЛАДА ПРО ЧУМАКА Плинуть хвилини – за хвилею хвиля, Час набіга – за сльозою сльоза. Віз навантажений кримською сіллю, Тільки ж немає дороги […]...

БОРОВИКИ (Балада) Батька заслали в чужий Казахстан. Мати, змарніла від болів і ран, Через морози, хурделицю й лід, Бідна й скорботна, поїхала […]...

ЛІСОВА БАЛАДА Серед лісу, в яру, над струмком, одинока могила, Скромний горбик землі, що осів і сховався в траві. Традиційна калина над […]...

БАЛАДА ПРО СТРАЧЕНОГО Того вечора вона принесла до нас мисочку грибів. Тихо поставила на лаві. – Просив зварити вчора… Не діждав їсти… Ти […]...

ЖАСМИН Терпко пахне жасмин коло хати, Хто його посадив – не згадати. Та щоразу, як він зацвітає, У дитинство душа повертає. […]...

ГРАФ ГАБСБУРГ (Балада, 1273) І Ув Ахені, в пишній порфірі царській, В світлиці давнезній, у залі, Сидів король Рудольф в потузі святій: На трон-бо […]...

СОН Химерний сон мені приснився, Немов я вдруге народився В майбутньому тисячолітті, Але про те, що жив на світі, Ніхто уже […]...

“Відколи не стало мами…” Відколи не стало мами, Я часто дивлюсь ночами У місячне сиве небо, Що манить мене до себе Пульсуючими зірками, І […]...

ТРАВНЕВА БАЛАДА Травень, а так, понімаєте, холодно. Так, понімаєте, все навпаки. А за вікном починається поле І видно за полем село Бармаки. […]...

У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...

ЗГАДУЮЧИ МАЙСТРА Будуть інші, такі, і сякі, й розтакі, Їм ніхто ще не звів ні хвали, ні огуди, Тільки майстра такої душі […]...

Related posts: