НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ
О. Т.
Цей дарунок смертельности, який ти дала мені,
я зберігаю досі, після стількох років,
і любуюся ним тільки потайки,
відчинивши насамоті серце, мов шкатулку.
Як пишний барокковий клейнод, я пришпилюю його
до простого одягу мого життя,
і, наче самоцвіт колір, він підхоплює
один із виразів в моїх очах.
Дивуються люди, чому я проходжу
таким самопевним, майже зухвалим, крізь життя –
бо знаю, що одного дня мені дістанеться в спадку
решта тих багатств, які ти посідаєш під землею.
(3 votes, average: 2,67 out of 5)
Related posts:
- ПІСНЯ МОЄЇ МАТЕРІ Твоя, мамо, пісня помагає від лиха, Від недужі злої І злої людини. Почую – і в серці моїм відлига Вже […]...
- ОСТАННІЙ ПОРТРЕТ МАТЕРІ Там у вікні, заклятім світлом місячним, Застиг, як на іконі, образ матері, Живим застиг в моїх очах і пам’яті, Востаннє […]...
- “тут сон і сови. солодко. приходь…” тут сон і сови. солодко. приходь. на цілі води папороть і водь. за чайками пливуть підбиті чайки. вітрила, що приспущені […]...
- МАТЕРІ Ти наді мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, І сповивала, і кохала, Мене малого доглядала. Малому виглядала долю […]...
- ДУМКИ ПРО МОЮ СМЕРТЬ I думати про смерть тілом, яке росте, яке повне твердої крови, як абрикоса чи кавун, шукати серед цифр абстрактних років, […]...
- ДО МОЄЇ ПІСНІ Крутиться світ весняний і зелений. Ясень співає, і серце співа. Пісня натхненним кружля веретеном, на веретені срібляться слова. Ясень, осяяний […]...
- СЛЬОЗА ДО МАТЕРІ Птах наздогнав мене. Я поспішав до мами. Авто хрипіло із останніх сил – На мамин сон летів. Дороги стало мало […]...
- МАТЕРІ Росло нас п’ятірко, прудкі і здорові. Казали сусіди: – Щаслива, Маріє… І щирість людська у привітному слові Не раз тобі […]...
- “На обрії душі моєї…” На обрії душі моєї Світає Слово, щоб пливти Супроти, не за течією – В умиті зорями світи. У тих світах […]...
- ПАМ’ЯТЬ ВИСОТИ Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. Мені здається, в тій даличині прапращури, мов ящури, літали. […]...
- ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Ти, що мене під серцем носила; Ти, що дала життя мені й крила; Мамо, журавко рідна моя, Жайвора виспів, трель […]...
- “Україна моєї великої дорогої ідеї…” Україна моєї великої дорогої ідеї Перетворилась в Україну мого великого болю. За неї губили життя мої предки, Син дорогу поклав […]...
- СМЕРТЬ БЕРЕЗИ В Біловезькій Пущі майже через Тридцять літ по закінченні війни Береза підірвала себе на фугасі, Натиснувши на чорну смерть корінням. […]...
- СМЕРТЬ І ЖИТТЯ “I зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдайному житті життя.” Євген Маланюк Земне буття – вагітне лоно СМЕРТИ, Що в […]...
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ сліпне небо, а будинки прозрівають як сумно числити зорі, мокрі, що втікають із пальців чому я сам, із льодовими руками? […]...
- “І смерть змаліла перед нею…” І смерть змаліла перед нею, А їй всього – сімнадцять літ. Два білі банти – мов лілеї, І чорні брови […]...
- ПРИТЧА ПРО СМЕРТЬ Дід Іван косив траву – Йшла робота туго. Стала біля нього Смерть. – Добрий день, дідуго! Вже своє ти відробив […]...
- ВІКНО В САД Осінній вітер… Птиця прокричить і змовкне. І туман обляже птицю. А я стою у білому плащі під чорним деревом, на […]...
- СМЕРТЬ ТИРАНА Од молдаванина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!.. Тарас Шевченко І околів божественний тиран, Создавший благоденствіє в […]...
- 4. ГРИФОН Мій пане, який нерозумний світ!.. Яка на румовище сходить журба! Під небом, чорним, ніби графіт, конаю в піску. І грифон […]...
- ЧОРНИЙ ТРИПТИХ Мужчини і жікни з більмом блукання на очах приходять і шукають у моїх рядках шляхів для їхнього життя. Мужчини що […]...
- І ПИТАЄШ давши нам життя чому не дав довічного живоття давши нам себе чому не виявив своєї плоті кинувши несмертности зерно чому […]...
- “Гаптує дівчина й ридає…” Гаптує дівчина й ридає – Чи то ж шиття! Червоним, чорним вишиває Мені життя. Танцують згуки на дзвіниці, І плаче […]...
- ЖДУ АНГЕЛІВ З МЕЧАМИ Шукаю в світі непідвладних смерті, Проходжу від хреста і до хреста: Там ч ола в колючках, серця роздерті, Пробиті руки, […]...
- ВІСТЬ На землю, де я нині майже гість, Де я і відцвіла, і відспівала, Мені Господь послав Таємну Вість, Щоб за […]...
- “Матері залишаються з нами…” Матері залишаються з нами І тоді, коли їх нема, Коли чорна земля і дрімуча пітьма Пролягає між ними і нами. […]...
- СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ Смішить моїх друзів наколка моя… Людиною ставши старою, Я всім простягаю коротке ім’я І серце, пробите стрілою. Ой що я […]...
- ЧЕРЕЗ ЛІС З оленкою в руці сидів я на узліссі: метелики цвіли, снувала мурашва, світилася трава, і промені навскісні, лунаючи, ішли крізь […]...
- МАТЕРІ За сполохами, за громами, За вибухами, за димами, За дорогами, за роками, За сторіками, стоморями Голосу твого не почути, Образу […]...
- 9. Розділ IX. Весна, і смерть, і світле воскресіння Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла міцно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона немов у Ворсклу […]...
- “Не раз, бувало, думав я про смерть…” Не раз, бувало думав я про смерть, Не про страшне і непідкупне жниво, І не про те, як мовиться правдиво, […]...
- “Мене ізмалку люблять всі дерева…” Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба, від крапель кришталева, мені сказала: “Здрастуй!” – крізь туман. […]...
- З Генріха Гейне МОЇЙ МАТЕРІ Б. ГЕЙНЕ Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, – […]...
- ЩЕ Й ДОСІ Я ДИВУЮСЬ Ще й досі я дивуюсь, Дивлюся, мов дитина, Великими очима На світ і на людей. Пора б прибрати позу, Мовляв, […]...
- ЦЕНТР РОДОВОДУ Стою я в центрі свого родоводу. О ні, не центр я. Це всевладний час, допоки світ в очах моїх не […]...
- МОЯ СМЕРТЬ Так хотів би я знать: Чи ще довго прожить На цім світі мені доведеться? І коли моя смерть – Порадниця […]...
- “Народження і смерть…” Народження і смерть, Початок і кінець. І все-таки живе Надії промінець, Що прахом стане плоть, А дух не одквітує І […]...
- МАТЕРІ “Жди меня, и я вернусь”. К. Симонов Жди мене, мамо, у кожну хвилину, Жди у жорстоку добу,- Доки ти ждатимеш […]...
- СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА С и м ф о н і я Сто років – зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози… Дніпро […]...
- XXXVII. “Неначе вітер у волоссі…” Неначе вітер у волоссі, в моїх устах твоє ім’я. Прозорою водою повіки на очах. Душа, як сонце у воді, в […]...