Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





ЩЕ Й ДОСІ Я ДИВУЮСЬ

Ще й досі я дивуюсь,
Дивлюся, мов дитина,
Великими очима
На світ і на людей.

Пора б прибрати позу,
Мовляв, усе вже знаю,
Приплющувати очі,
Як роблять “зрілі” люди.

Коли ж кожна хвилина
Нова і неповторна,
По-новому здаються
Старі, вчорашні речі.

Тому я все дивуюсь
Тим самопевним людям,
Що так беззастережно
Твердять:”Ми завжди праві!”

Потрібна, кажеш, віра!
Я вірю, вірю сильно,
Що є десь Той, хто каже
Постійно бути зміні.

І “панта рей” єдина
У цьому світі правда:
Постійна вічна зміна,
Яку зовуть: ЖИТТЯ!

Тому я завжди буду
Дивитись, мов дитина,
Великими очима
На світ і на людей.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

ЩЕ Й ДОСІ Я ДИВУЮСЬ - ГУРКО СТЕФАНІЯ