Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



БЕЗ КАЯТТЯ

Духовна суть – не шаровари модні,
Не звичка, що з роками промина.
Я – той, що був, і той. що є сьогодні, –
Це дві людські істоти чи одна?..

Я – комісар за класом і за змістом,
Я – агітпроп і до промов мастак,
Усе життя проживши комуністом,
Звихнувсь на старості…
Хіба ж не так?

Хіба ж поза мордовськими лісами
Не те, що сіяв, сам тепер пожав?
І все ж не так! Бо я завжди той самий:
Робив лиш те, що правдою вважав.

Не криюся: уже пізнав утому
І стогне замордована душа…
Та в чому каятись? Невже у тому,
Що шлях життєвий –
Це вам не соша?..

Попереду етапи і арешти,
І роздоріжжя, й хаос лихоліть.
Важливо бути чесним. Ну а решта –
Не від людей…
На тому світ стоїть.

30.V.1981.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

БЕЗ КАЯТТЯ - РУДЕНКО МИКОЛА
 »