Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






АФОРИЗМИ

Шабля різанину чує,
Люлька пожари віщує
*
Сидіть дома, на покої
Не пристало козакові.
*
Є й такі: не найде толку – буде тихо;
Не найде ж точки – лихо!
*
Поки багат,
То поти й сват.
*
Сова хоть спить, та кури бачить.
*
Хоть вовк линяє,
Та норов не міняє.
*
Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко,
А стане за плечима, –
У всіх нас страх з великими очима.
*
Хто сам собі дає зарік –
Пропащий чоловік.
*
Хто робить – той мовчить; а вірять Крикунам.
*
Чобітку!..
З ногою не сварись,
Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться.
*
Кому вдалося раз збрехати,
Тому вже віри більш не ймуть.
*
У кого що болить,
Про те й кричить.
*
А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,
Бо ти недавно сам з гусениці вродився.
*
Хто добре робить – той не хвалиться нікому.
*
Забув… А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо!
*
Хто вище злізе – дужче пада.
*
Жартуй собі, шути,
Та миром не мути.
*
Мор, голод і війна – то страшні людоїди;
А ще страшніші – злі сусіди.
*
Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

АФОРИЗМИ - БОРОВИКОВСЬКИЙ ЛЕВКО