Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СМЕРТЬ БЕРЕЗИ

В Біловезькій Пущі майже через
Тридцять літ по закінченні війни
Береза підірвала себе на фугасі,
Натиснувши на чорну смерть корінням.

Ну як же так, березо, як же так,
Ровеснице моя, посестро біла?
Із неба не палив тебе літак,
Та й від землі неначе не боліло.

Ну як же так, березо, як же так,
Навіщо смерть свою розворушила?
Питаюся, я знаю ж сам, однак,
Що без глибин – корінню жить несила.

Березу, чорна доле, обмини,
Не обірви їй срібне шумовиння…
Ми, підлітки минулої війни,
Все ростемо верхів’ям… і корінням.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

СМЕРТЬ БЕРЕЗИ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР