ВІЧНА СЛАВА

Related posts:

1. СЛАВА РАЛОВІ (До кантати Сергія Яременка) Слава ралові, слава плугові, Українським рукам хвала! Диким преріям, наче другові, Доля подвиги прирекла. Над Альбертою й Манітобою, Крізь розлогий […]...
2. СЛАВА Немов коханка, слава осяйна Горудє тим, хто стане на коліна. Зате віддасться радісно вона Тому, хто й не просив уклінно. […]...
3. СЛАВА К чему ищу так славы я? Известно, в славе нет блаженства, Но хочет все душа моя Во всем дойти до […]...
4. “Ще, слава Богу, є такі…” Ще, слава Богу, є такі Дівчата, що тебе не схочуть. Удар незримої руки Щохвилі може нас заскочить. Нехай заказана війна, […]...
5. СЛАВА Не знали наляку, були собою І гордо йшли у тюрми й табори, І повернулись, як звитяжці з бою, З мечами, […]...
6. ПЕРЕЙНЯТА СЛАВА (За літописом) Що несуть комонні гридні В княжий двір тривожні вісті: “Найясніший, славний князю, Печеніги йдуть Посуллям”. Князь нахмурив темні брови, Пірнача […]...
7. СЛАВА Пам’яті Богдана Мухина Два вершники і гетьман, мов кличі, Летять увиш на вітроногих конях. Струмить повітря по високих скронях І […]...
8. “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
9. ПЂСНЬ 14-я. Коликая слава нынЂ? Древняя малороссійска о суетЂ и лести мірской. В сей силЂ: На стражи моей стану и взыду на камень (Аввакум). Обновленна […]...
10. СЛАВА МАЗЕПІ. Кантата І Через століття, через віки Чуємо голос дзвінкий: “Шаблею волю свою бороніть! Крайте знемовлення сіть!” Слава тобі, велемудрий гетьмане, Шана […]...
11. У ВІЧНІСТЬ СЛАВА ДВЕРІ ЇМ ВІДЧИНИТЬ Ми вибороли мир! До рідних піль, дібров Ми принесли і щастя, і любов. Та не забули ми, – й ніколи […]...
12. ВІЧНА ВДОВА І ДИЯВОЛ Поема 1. Сама вдовиця жала й молотила, І для дітей сама коржі пекла. Аж ось із запічка нечиста сила До […]...
13. НАРОДНА СЛАВА Нема в мене роду, Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Дума сумовита – То моя родина; Серце одиноке – […]...
14. СЛАВА ХУДОЖНИКУ В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі […]...
15. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ – А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, – Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім […]...
16. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВІЧНА МАТЕРИНСЬКА ЕЛЕГІЯ Проходила по полю – Зелене зеленіє… Назустріч Учні Сина: Возрадуйся, Маріє! П Тичина, “Скорбна мати” Назустріч Учні Сина, Під руки […]...
17. “Листом тебе не потривожу…” Листом тебе не потривожу І телеграми не пришлю. Забути хочу – і не можу, Хоч вже не знаю, чи люблю. […]...
18. “Скільки раз вже гинули сніги…” Скільки раз вже гинули сніги, Скільки раз тепло долало зиму, А ми все, неначе береги, Що ріка роз’єднує незрима. Тягнемось, […]...
19. Слава А ти, задрипанко, шинкарко, Перекупко п’яна! Де ти в ката забарилась З своїми лучами? У Версалі над злодієм Набор розпустила? […]...
20. СТРИБОК З ПАРАШУТОМ З-під крила літака – Сторчголов – в чорторий! Голубінь роздалася, Зімкнулася… Падаю! Я всього дев’ятнадцять На світі прожив. Мені страшно […]...
21. КОНОТОПСЬКА СЛАВА То не димлять пожеж дими, Не ринуть буруни потопу, – Беруть бояр навперейм и Відважні вої з Конотопу. І косять […]...
22. “Підганяйте, хлопці, коней…” Пісня мисливців Підганяйте, хлопці, коней, Гляньте, неба край червоний, Хмари захід заступили, Буде з вітром сніг! Підганяйте, не дрімайте На […]...
23. НІЧНИЙ РЯДОК Вночі не сплю – скриплю зубами: Болять потрощені кістки. А дощ рушає над горбами Та через гори навпрошки. Щось у […]...
24. ДВА ХЛОПЧИКИ Два хлопчики в зелену пору року До лісу вийшли, – вікових дібров. Один із них прискалив миттю око Й прикинув […]...
25. ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
26. ГОРА Коли пустельник ішов босоніж горі сповідатися, глибоким мовчанням гора прощала провини. Коли прийшов завойовник (на грудях свячений хрест – золото […]...
27. СЕКУНДАНТИ Летить пекучий і жорстокий час націленою кулею Дантеса. А десь у тінь ховається Данзас, не маючи до слави інтернету. Бо […]...
28. ЕПІЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Рясних вінків не клали вам, Жалоби в сурми не сурмили. Не знати жонам і синам, Де ваші сховано могили. Чи […]...
29. ІТИМУ Я ЦЬКОВАНИЙ Друзі були – розбрелися по світу, Сили були – по фронтах розгубив. Кров’ю й моєю ці ниви полито, Та, мабуть, […]...
30. “Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...
31. СМУТНІ КАРТИНИ Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, – Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би […]...
32. ЧОРНОБИЛЬ Чорнобіль, білобіль, згаданий в літописі перед 1200-им роком, дохнеш (конаєш!) стараючись вимовити своє ім’я по-московському! (Ці скурвісини в Вашінгтоні, Єрусалимі, […]...
33. “На світі все боїться часу…” “На світі все боїться часу, Та час боїться пірамід, – Казав мудрець, пізнавши Схід, – На світі все боїться часу”. […]...
34. НА ДОБРАНІЧ! НА ДОБРАНІЧ! Добра ніч натомленим усім! Тихим сном спочинуть хай таким, Щоб забути втому і турботу! Хто свій піт щодня […]...
35. “Із кожним роком дальшаєш мені…” Із кожним роком дальшаєш мені – так зірка в чорну безвість часу пада… Ти – мов любистку золота досада, яку […]...
36. “Завагітніла думка на світанні…” Завагітніла думка на світанні І б’ються слів блакитні голуби. Якому хистові в якім скитанні Схопити суть померклої доби? Так зловороже, […]...
37. У МУЗЕЇ ЛЕНІНА Це – дім Його життя, буремного, як вік, Безмежного, як світ, у розмаху своїм. І люди входять в цей врочисто […]...
38. ЧУДОДІЙНИЙ БОРЩ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. […]...
39. КОНОТОП Прости мені, світе, натуру холопську, бо справді я зверхньо, як вчений холоп, одразу про відьму згадав конотопську, коли в Конотоп […]...
40. ПОБРАТИМИ Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу. Солдатський стан, суворий круг Тих, з ким в краї ішов ворожі, Хто рану […]...