Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ГОРА

Коли пустельник ішов
босоніж горі сповідатися,
глибоким мовчанням
гора прощала провини.

Коли прийшов завойовник
(на грудях свячений хрест –
золото інків),
гора загриміла з кореня
і чашею перелився
ляви вогненний проклін.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)


ГОРА - ВІРА ВОВК