Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СТРИБОК З ПАРАШУТОМ

З-під крила літака –
Сторчголов –
в чорторий!
Голубінь роздалася,
Зімкнулася…
Падаю!
Я всього дев’ятнадцять
На світі прожив.
Мені страшно
й не страшно.
Я падаю,
падаю.
Це уперше
таке відчуття висоти,
Коли там, унизу,
Клекотить сизий простір.
Це уперше таке,
І це треба пройти,
Як у першім бою
Перший вибух
чи постріл.
І хоч в мій парашут
Напаковано крил
(Лиш рвони за кільце!..),
Та я падаю,
падаю!
Вже, здається,
не вистачить
Волі і сил,
І затис на кільці
Страх важкі мої пальці.
Ех! Була не була!
Тільки вітер свистить.
(Обережно пливуть
Десь вгорі парашути).
Стисну волю в кулак,
Бо як жить,
то вже жить –
Дерзновенно,
натхненно,
круто.
Ні, стрибок – не одчай,
Це – політ у життя.
Він найперший,
Тому і найважчий.
Цей стрибок через страх –
Це не риск без пуття.
Він для долі
найбільше
важить.
Я ж всього дев’ятнадцять
На світі прожив.
Скільки в мене ще буде початків!
Скільки буде падінь
І без строп
Та без крил!
Вчися, серце,
Свій страх долати.
Бо як жить,
то вже жить –
Щоб аж вітром гуло:
Дерзновенно,
натхненно,
круто.
Я вичікую мить,
Розраховую мить,
Щоб рвонути
Кільце
Парашута!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)


СТРИБОК З ПАРАШУТОМ - ЛУКІВ МИКОЛА