Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Завагітніла думка на світанні…”

Завагітніла думка на світанні
І б’ються слів блакитні голуби.
Якому хистові в якім скитанні
Схопити суть померклої доби?

Так зловороже, як порожній вітер,
Жахають вирви мозку і землі,
Що найбарвніші кольори палітер
Стають на мить нікчемні і малі.

Так володарно зводиться знемога
І протинають туги лемеші,
Що навіть честю праведного Бога
Не вбити кривди стрічної душі.

Прийди, прийди, первопричинне слово
На невгамовність марної плавби,
Щоб я в тривкім наснаженні наново
Засвідчив суть померклої доби!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)


“Завагітніла думка на світанні…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)