“Губи в губи… тепло і вишнево…”
Губи в губи… тепло і вишнево…
Он пройшов задумано Дантон…
А вгорі бджолою Магадеви
монотонно гуде камерон…
Зорі вранішні, веснянії, о де ви?..
І в садку знайомеє вбрання…
Губи в губи… тепло і вишнево…
В небі крик. Червоного коня…
В небі крик. І Гвардія Червона.
Вартовий смуглявий на мосту…
В туманах трава і ешелони,
і терпкий, холодний серця стук…
За рікою тьма і невідомість… –
Ой, чого ж розплакались сичі? –
Наплива й ковта солодка втома,
і здаються ворогом кущі…
І дивлюсь на воду і тумани,
і лечу на зоряні шурфи,
доки місяць в небі не розтане,
доки зміна… і гудок… і дим.
1923
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- “Ще губи кам’яні…” Ще губи кам’яні дахів високих пожадливо бузу татарську ссуть, ще безматень у вульні велетенськім не зворухнувся: грузно спить, – а […]...
- “Губи жіночі, ждучи поцілунку…” Губи жіночі, ждучи поцілунку, схожі на очеретяну суху сопілочку, що ось-ось забринить ув осінньому лузі, немов павутинка бабиного літо…...
- “Очі міцно, губи стиснуті…” VII Очі міцно, міцно стиснуті І заломлені губи. Вохкі коліна з біллю роздвинуті В час солодкої згуби. Не було початку […]...
- “Губи твої від шовку ніжніш…” Губи твої від шовку ніжніш тануть мені на губах руки твої від вогню гарячіш владні вже як судьба чом же […]...
- Кирпата безодня розплющує губи кирпата безодня розплющує губи сміється і плаче над погарлм неба сплелися до танцю Венера і Врубель під білих колон гомеричний […]...
- “Світ мені усміхається тепло….” Світ мені усміхається тепло, і розлуки немає-таки. І несуть мене прудко до тебе кораблі, поїзди, літаки. Я шукав острови невідомі, […]...
- ЗАЛІЗНИЦЯ (Уривок з поеми) Навів на мушку знак тризуба, нервово оддало в плече… Як молитовно склались губи, і по щоці сльоза тече!.. Розкинув руки, […]...
- “День на редкость – тепло и не тает…” День на редкость – тепло и не тает,- Видно, есть у природы ресурс,- Ну… и, как это часто бывает, Я […]...
- СИЧІ Чого надулися сичі, Що над Вкраїною вночі Дзьоби точили?.. Рвали жертву І думали – вона вже мертва. Гадали, душу горду […]...
- “О кучері ясні і очі Беатріче…” О кучері ясні і очі Беатріче, ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні. І знову, як тоді, покірнеє обличчя […]...
- ТЕПЛО На чисті дзеркала, на сонячні площини я видихав життя: тремтить крапчаста ртуть, і приском мерехтять червоні крапелини – твої долоні […]...
- “В час туманів за далеким Світязем…” В час туманів за далеким Світязем, В сум снігів, що випили тепло, Раптом погляд твій мені засвітиться І волосся золоте […]...
- ВІДСТАНЬ В снігах розвихрених гублюсь, А десь там серце любе На мене жде, що я вернусь На відстань – губи в […]...
- “Ой, не крийся, природо, не крийся…” Ой, не крийся, природо, не крийся. Що ти в тузі за літом, у тузі. У туманах ти сниш… А чого […]...
- Стояла тиха осінь на землі А я живу. В тінях і плямах сонячних… Прикривши віями очей хмільнистий крик, Я бачу буйножовті вальси соняхів Крізь голубу […]...
- МАЛЕНЬКИЙ ДАЧНИК Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське […]...
- “і знов…” і знов трава облич стрілятись в губи свячені мальви по під небі нню с тікають зірви...
- ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
- “До передмістя поле наплива…” До передмістя поле наплива, І кібернетики, лаштуючи комп’ютер, Вслухаються, як шелестить трава, Як пахне рута, терпко пахне рута....
- “Переночуй мене, вишневий саде…” Переночуй мене, вишневий мій саде. Т. Шаповаленко Переночуй мене, вишневий саде, Бо це моя остання в світі ніч. Бо завтра […]...
- “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
- ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ Кличе хлопець: – Чуєш, татку! – Чого тобі, синку? – Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці […]...
- Магнолії лимонний дух Магнолії лимонний дух, Солодкі мрії олеандри… А в небі огненні гранати, і мислі зоряно цвітуть… О, моря гул! О, моря […]...
- Уже зоря золотогора Уже зоря золотогора, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. На тротуарах не лілеї й не лебединий […]...
- ЩО МІСЯЦЮ ЗІРОНЬКИ КАЖУТЬ Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани, Коли гай […]...
- ЕТАП Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. […]...
- “Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...
- “На луг лягло благословіння снігу…” На луг лягло благословіння снігу – Хитливий переплив і перелив сніжин, – І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, […]...
- “Що ж далі? Задубіння жил…” Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися […]...
- У ГОЛОСІЄВІ Надходить вечір, повний таємниць, І ліс при світлі молодих зірниць Стоїть, мов лірник сивий, над рікою. Пливе повільно листя за […]...
- “мій Господи, поговори за нас…” мій Господи, поговори за нас. Тобі давно воздасться говорити за кожну хвилю золотої квити, за недопитий, бо гарячий час. доопріч […]...
- “Через луки й урвища, через переліг…” Через луки й урвища, через переліг, Ех, пущу я коника – свій зухвалий сміх, Золотая гривонька аж на небокрай. Погуляй, […]...
- РОЗЧЕРК На вістрі голки, на вершку страждання – солодка болість: помиливсь!.. А ти за мене помолись, – розчарування! Краплину музики – […]...
- “відпугутькали перші провісники…” відпугутькали перші провісники, зарясніли дощі рятівні, вітер сонно погойдує мізками і полумисками вогнів; згасли кратери листу сипучого, мить згорталась, як […]...
- СИНОЧКОВІ НА ПЕРШУ ЙОГО КОЛЯДУ 1. Іде з хоругвою колядки і прославляє урочисто ровесника, що шоколадки скидає із небес пречистих. Солодка, мов кутя, колядка сніги […]...
- МАЗЕПА XVIII Мазепа дума, як на крицю Знайти ще дужчу силу – гнів… Щоб будувать свою столицю, Петро все просить козаків. Вони […]...
- ДУМКА Ой лишіть мня, най думаю, Доки світла, доки маю, Бо як зложуть в домовину, Там думати вже покину. А хоть […]...
- ДИТИНСТВО Рушив вітер ясенові віти, Сколихнув шумку свою колиску. А від сходу, крізь запону листя, – Повінь блиску. Білі ружі тепло […]...
- ГІРКА МОЯ КАЛИНА Ой, гірка моя калино! Хай нам солодко живеться, хай нам сонечко сміється, а солодше із тобою, із тобою та й […]...
- БАЛАДА ПРО ВІЖКИ Дядько ліг горілиць на порожній підводі І, чомусь, стільки неба в зіниці йому натекло… Все було, як було. Не змінилось […]...