“Очі міцно, губи стиснуті…”
VII
Очі міцно, міцно стиснуті
І заломлені губи.
Вохкі коліна з біллю роздвинуті
В час солодкої згуби.
Не було початку – не буде краю.
Таємність ковдри.
В цю хвилину почувається
Тільки кров.
Із циклу “Біла студія”
Українська та зарубіжна поезія
Вірші на українській мові
VII
Очі міцно, міцно стиснуті
І заломлені губи.
Вохкі коліна з біллю роздвинуті
В час солодкої згуби.
Не було початку – не буде краю.
Таємність ковдри.
В цю хвилину почувається
Тільки кров.
Із циклу “Біла студія”