Кирпата безодня розплющує губи

Related posts:

1. “Губи в губи… тепло і вишнево…” Губи в губи… тепло і вишнево… Он пройшов задумано Дантон… А вгорі бджолою Магадеви монотонно гуде камерон… Зорі вранішні, веснянії, […]...
2. “О, панно Інно, панно Інно!..” О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – […]...
3. ПОРНОГРАФІЗА Я надто вдячний панно мила Що мрія серце затопила Що ви ввійшли в химерний храм Туди впускаю І там ховаю […]...
4. БЛІДА ПАННА Приходь в кімнату озанавішену Бліда панно моєї уяви Приходь зажурена візьми силу нелічену Після чашки кави Розбий вазу на смерть […]...
5. “Ще губи кам’яні…” Ще губи кам’яні дахів високих пожадливо бузу татарську ссуть, ще безматень у вульні велетенськім не зворухнувся: грузно спить, – а […]...
6. “панно…” панно з очима більшими за айстри вже й наче осінь осінній настрій вже я лагідний мов щойно з ікони кучері […]...
7. СЛЬОЗА Покосили мої полонини так, що й досі поліг не згребу… Я заграю в зозульку із глини, спогадаю гуцульську журбу. Я […]...
8. “Губи твої від шовку ніжніш…” Губи твої від шовку ніжніш тануть мені на губах руки твої від вогню гарячіш владні вже як судьба чом же […]...
9. “Очі міцно, губи стиснуті…” VII Очі міцно, міцно стиснуті І заломлені губи. Вохкі коліна з біллю роздвинуті В час солодкої згуби. Не було початку […]...
10. “Губи жіночі, ждучи поцілунку…” Губи жіночі, ждучи поцілунку, схожі на очеретяну суху сопілочку, що ось-ось забринить ув осінньому лузі, немов павутинка бабиного літо…...
11. “сплітаються пальці сплітаються очі і голови…” сплітаються пальці сплітаються очі і голови на стоптаний пляц виповзають картаті слова а ми залишаємось голими голими голими ключиця сідниця […]...
12. “Несеш у брунатному тілі…” гНесеш у брунатному тілі зливу щедротного сонця, гіркавість зеленої вільхи, солодкість медових сотів. Несеш у брунатному тілі губи мої і […]...
13. ФІЯЛКИ Фіялки й телефонна трубка заворожливим сяйвом кличе, і місяць, мов червона губка, змиває попіл дня з обличчя. Слимак з ебену, […]...
14. ТАК “Почему ты плачешь?” – “Так”. – “Плакать “так” смешно и глупо. Зареветь, не кончив супа! Отними от глаз кулак! Если […]...
15. “Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...
16. МІЙ ШПИТАЛЬ Abyssum abyssus invocat! Ruysbroek Admirabillis Безодня смерти і безодня життя спіткались на межі, а на лезі її сьогодні знова нап”ятий […]...
17. ЗОЛОТИЙ ГРЕБІНЕЦЬ З ЧОРТОМЛИЦЬКОГО КУРГАНУ Білі ребра дерев, чорнота стовбуриста, і пробоїни в кронах, щоб срібло цідить, – натекло холодів, аж повітря прокисло, лиш під […]...
18. Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...
19. “За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...
20. МІСЯЧНІ ОБЖИНКИ Місячний серп Жне зорі На осінні весілля. Над чорними столами Полів Крук літає – У місяця питає: Чи кожному гостю […]...
21. “Він опанував розуміння…” Він опанував розуміння стислого кулака коли п’ять річок як пальці текли в одне море а на долоні плавали кораблі а […]...
22. КОНВАЛІЯ Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. Та недовго навтішалась Конвалія біла, – І […]...
23. “І майдани, й люди – як на святі…” І майдан, й люди – як на святі! Аж вібрує готика струнка. Та в моєму серці біснуватім Не вмирає дух […]...
24. Нас зостанеться двоє нас зостанеться двоє і життя золоте і настояна хвоя наші сни обплете за дощами і димом як безодня тонка разом […]...
25. “Про сонячну вроду…” Про сонячну вроду Не мрій.- Дай серцю, природо, Спокій. Шарлатную барму – Зміни,- Хай срібло і мармур – Зими. 1928...
26. ПОСІВАННЯ Падав камінчик по опадах з неба, простір світився снігами крізь тебе, поле безплідне бігло з-під ніг, щоб розповзтись на повісмо […]...
27. ТРИ СТРОФИ Ці три строфи, неначе три тополі, Чи три верби, похилені в журбі, Чи три свічі, погаслі й захололі, – Але, […]...
28. СКЕПТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА РИНГ Юрба вирує, мов на ринку, і знемагає від утіх. Квадрат осяяного рингу чекає лицарів своїх. Лови спокусливу нагоду або кістьми […]...
29. ПІД КИЇВ СТАРИЙ Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу […]...
30. КІЛІЙСЬКЕ О панно Інно, ніжна Інно…- живуть Тичинині дива. Тут воронованою міддю шугав карбований Дунай. А жовті сови, з віт лапатих, […]...
31. “Не кидай у мене подушкою…” ХХ Не кидай у мене подушкою З п’яних очей Я тобі скажу на вушко Про мармур твоїх плечей Емма мені […]...
32. САПФО так увінчали мене Музи щоб ялова та самотня я кохалася з арфою з поглядом потонулим у тисячу усмішок моря і […]...
33. РІЗЬБАР Бриластий мармур грає білиною. В надхненні зваг, окрилений луною, Набуток надр обколює різьбар. Аж терпне стан… Який суворий чар Зате […]...
34. БРАМА Дикими, незнаними речами Марить брама у тривожнім сні, Де сторожа брязкає ключами І скриплять ворота захисні. Привиди з кривавими мечами, […]...
35. Найперше сни мої були The first of all my dreams… найперше сни мої були коханцем, що його вели чуття (замріяного) крізь зелений містерійний ліс […]...
36. Уже зоря золотогора Уже зоря золотогора, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. На тротуарах не лілеї й не лебединий […]...
37. МІСЯЧНИЙ КАНТ (З циклу “Вертепчик”) Іван: Коли гадина й мені шию перев’яже і рушу я за найдальшу зірницю, нагадаєш, щоб глини за пазуху взяв я […]...
38. У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...
39. ЛЮТИЙ Т. З. Сьомушкіну Лютує лютий і свистить в два пальці, Вітрами крутить, наміта бугри… Сидить зима, вітри пряде на прядці, […]...
40. “Коли починається ніч…” Коли починається ніч Все починається спочатку На чорному полі Витворений з криги та снігу З’являється білий рояль Висотою до неба […]...