ПОСІВАННЯ

Падав камінчик по опадах з неба,
простір світився снігами крізь тебе,
поле безплідне бігло з-під ніг,
щоб розповзтись на повісмо доріг.
Нащо ти носиш зернину у жмені,
пальці від прорості в тебе зелені, –
де ти приткнеш її, як заховаєш?
Суне переслідом воронів зграя.
Кинеш наодлі – сніг весь збіжиться,
гору укриють пожадливі птиці –
буде на білому смерть панувать,
не відшкодуєш нічим своїх втрат.
Дишем на зерня духом творящим,
сам обезважнів, та зернятко важчає –
перед собою його, наче камінь, несеш,
доки посієш, ще й сам проростеш:
з-під валуна, з-під могильного каменя
голос промкнеться кволий поламано:
– О, бережіть, бо унадились птиці
красти сиру із-під мене землицю.
Чую, безодня гуде піді мною,
камінь падучий кричить глибиною:
– Безвість – це тяжче, аніж забуття,
о, засівайтесь на обшир життя!

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Лежачий камінь у траві лежить…” Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож, лежачі в нього […]...

ЖОРНА Камінь і камінь. Перший і другий круглий. Тільки перший ледачий – То камінь лежачий. А другий камінь, – як його […]...

“На березі мого серця…” На березі мого серця, не полетівши в вирій, зимували дві пісні, наче птиці! А сьогодні до них вернувся з чужини […]...

ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...

ЗМІЯ Змія рослинна й кущувата, змія покручена й слизька, мов мокра палиця картата, співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста […]...

ПРОВИНА ПЕРЕД ВСЕСВІТОМ З тобою разом народилось Слово, Якому слід звучати на вітрах І проростати правдою в дворах, Та ти побачив: люди, наче […]...

“Ніч і тиша – на сторожі…” Ніч і тиша – на сторожі. “Ой, не бути в парі!”- Хтось вродливці зловорожить І воложить карі. Але – що […]...

ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Дві білі птиці у високім небі Так радісно, так ніжно обнялися. Злітає перша – на Карпатський гребінь, А друга над […]...

Промовляння самотній …і хоча все золото світу не варте твого мізинця і тільки для тебе жовто горять сьогодні сади губи твої холодні […]...

ВИБІР Ой світе, світоньку, чи ти мені наснився, а чи судився літнім, як бджолі? Я лугом брів і щедро заросився, на […]...

ВАГАВСЯ ДОЩ 1. До кого, пташко, жалібно квилиш? – я перехожий випадково гаєм: хто спуститься, обізветься з узвиш? Кого ти кличеш? – […]...

П’ЯТЬ ВІРШІВ НА ОДНУ ТЕМУ 1. Хто має нюх втягає запах кіс і переймається лагідністю втягає віддих і його власкавлює її весна втягає запах статі […]...

НА ВІДХОДІ Дивлюсь на світ печально і тверезо, Плекаю мислі нові й молоді. Життя упало, наче камінь в плесо, Та йдуть ще […]...

“Несеш у брунатному тілі…” гНесеш у брунатному тілі зливу щедротного сонця, гіркавість зеленої вільхи, солодкість медових сотів. Несеш у брунатному тілі губи мої і […]...

Кримські відгуки I. IМПРОВIЗАЦIЯ В гаю далекiм, в гущавинi пишнiй, Kвiти гранати палкi розцвiтають, Мов поцiлунки палкi на устах Iншим палким поцiлункам назустрiч, Мов […]...

“Бережи свою духовність…” Бережи свою духовність, Наче свічку у четвер Чистий, Бережи, як совість, Доки ти іще не вмер. Доки сонце у зеніті, […]...

БІБЛІОТЕКÁРКА У суботній ясний ранок я дівчину зустрів: зупинилася неждано, сказала кілька слів: “Ах, яке чудове небо! Що чувати там у […]...

ПІСНЯ ЖІНКИ ПІД МІСЯЦЕМ Місяць кохати хоче, він пісню кличе щоночі, та заворожене ніччю в камінь його обличчя. Збуджений юнак снами, в злобі закляклій […]...

* * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...

ЗИМА ПОЕТА Пам’яті П. Тичини Відчиняються двері: білих птиць білий вир; в тебе птиці сидять на руках і на віях; білопташшя ув […]...

КАМІНЬ 1. Камінь не має вікон, він не має очей. Нашим безкровним віком тиша його тече. Він від місяця чужчий, ближчий, […]...

3. Моя садиба Моя садиба не може бути шатром з верблюжої шкіри, і мої дні не можуть збігти під клекіт котлів над вогнищем […]...

МІФ Василеві Корпанюку (Версія) Василеві Корпанюку Коли немолодий чоловік повертається додому, він іде зарінком, він іде лісом, він іде над потоком, […]...

“Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...

“Битий небитого повезе…” Битий небитого повезе. Так і не навпаки! Так, бо коли, як у казці все, значить, ще є казки. Доки ще […]...

МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО Виростає кричма слово, наче півень на тину, і лякає лунко знову гомінку самотину. Перекинься карим зглядом через хмизяні дими, весняну […]...

“Щока та тінь, та тінні очі…” Щока та тінь, та тінні очі, І ми самі на самоті… І дощ цілує опівночі Кульбаби очі золоті. Десь кінь […]...

“Голос, наче пожухлий листок…” Голос, наче пожухлий листок, кружеляючи, впав на лужок, а за ним, а за ним в дві руки навперейми біжать дітваки. […]...

НАД КАЛАМУТНОЮ ВОДОЮ Над каламутною водою стою в задумі, Уся моя душа, здається, втонула в шумі. Глухо об берег хвиля плеще та в […]...

“Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...

БЕСІДИ З МАТІР’Ю І. ЖОРНУВАННЯ Жорнуємо. Дні, наче мливо на ситі, Крім висівок, маєм муку на коржі… – Навчи мене, мамо, як жити […]...

“І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...

ШІСТНАДЦЯТЬ РЯДКІВ ПРО ДОЩ Таких крейдяних хмар не бачив я давно: вони громадно йшли на сплющене вікно. Чи втрима рами криж, в якому скалки […]...

ПТИЦІ З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. […]...

ПРАЗНИК НАШОГО МЛИНА Як у нашім млині дні і ночі мінливі, І безсмертна вода стугонить в лотоки… А мені вже немає вечірнього млива […]...

16. ХОДЯЙ НА КРИЛУ ВІТРЕНЮ Ступаєм вітру крилом, перехиляєшся через край світу, – і пнуться до Тебе гори, з-під них прориваються води, із них тягнуть […]...

ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...

КАМІННЕ МОВЧАННЯ Я іду по камінні – болять довго труджені ноги, спотикаюся, падаю, розсікаю до крові коліна, по камінні здираюся вверх – […]...

“відпугутькали перші провісники…” відпугутькали перші провісники, зарясніли дощі рятівні, вітер сонно погойдує мізками і полумисками вогнів; згасли кратери листу сипучого, мить згорталась, як […]...

ХРЕСТ Несеш зі мною Хрест. Важкий він і великий. Ідемо по воді, кріз нетрі й болота. Стрічались люди нам язикі й […]...

Related posts: