МАЛЕНЬКИЙ ДАЧНИК
Разом з мамою і татком на канікули в село
Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло.
І до чого ж здивувалось городське те хлопченя,
Як на вулиці уздріло – що б ви думали? – коня.
Довго-довго із-зі тину придивлялося воно,
Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: – Но!
– Дядю, коник не поїде! – хлопчик вискочив на тин. –
Доки ви сиділи в хаті, з нього витік весь бензин.
(4 votes, average: 2,75 out of 5)Related posts:
- “Зелений коник…” Зелений коник Залетів у дім, Зелений коник На четвертий поверх. Зелений коник Проти мене сів – Такий смішний, Такий химерний […]...
- ДОМБІ І СИН Капітан Катль говорить: То має бути вікопомна ера: Твій Вальтер ущасливить нас обох – Нехай тоді, покинувши свій льох, На […]...
- П’ЯНІ ГОЛУБИ Природу можна ошукати, коли ти маєш душу ката. …Руками дядько в поли бив. Летіли п’яні голуби. А ми, веселі хлопчаки, […]...
- СИРОТИ На зарінок сонце гріє, Де ся хлопчик з щенєм грає; Ци мороз, ци вітер віє – Щенє, хлопчик не питає. […]...
- МАЙЖЕ КОЛИСКОВА Хлопчик: Мамо, сонце знов заснуло на сосні. Мати: Заснуло, сину, між гілками. Хлопчик: І гріє там хрущів? Мати: З жучками. […]...
- НЕПРАВДА – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає […]...
- “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
- ТОЧИЛЬНИК Дядько з колесом жив – не тужив, Не висаджувався біля грубки: – Чи не треба гострити ножі І для хліба, […]...
- ПОЛЮВАННЯ НА МИСЛИВЦЯ Свічка з вогником дитячого рота: все коротшає ніч. І це молоко впадає в вогонь мого образу, і ця мати – […]...
- “Маленький горбик чорної землі…” Маленький горбик чорної землі, Скорботний кущ червоної калини, Скороминущі сльози і жалі – І все… Нема серед людей людини. Жила […]...
- СВІЖИНА На базарі дядько п’яний зуби вискаля. – Наваліться, громадяни! Продаю кроля. – Літня жінка м’ясо нюха. – Хай боронить бог… […]...
- “Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...
- ДАВНІЙ ЖАРТ Підмостивши під щоку шапку й рукавиці, У вагоні дядько спав на вузькій полиці. Раптом поїзд загарчав і спинився в полі. […]...
- МАМИ НЕ ЗАМІНИШ І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже […]...
- “Над зелен-рікою, на деревці скраю…” Над зелен-рікою, на деревці скраю, на третім листочку – там коник пасеться: з черешні сідельце і чала сорочка; там коник […]...
- НА СЕЛІ Вбоге село. Похилилися хати. Злісно собака голодна гарчить, Йдуть нечупарні, смугляві дівчата, Чуть, як дитина побита кричить. Чудно стоїть одинока […]...
- Війни Ростиславичів І довідались про злочин І князі, і вояки… Але проти них злочинець Вже веде свої полки. Святополк, поляки, угри Творять […]...
- НЕДИТЯЧА ГРА Я мав колись одну розвагу: міну. За іграшку вона мені була. (Це потім я почув, що на дровітні не встиг […]...
- БУРУЛЬКА Тоді стану бурулькою, І ти, хлопчик-пустун, Відламуватимеш мені пальці. Я не відчую болю, Бо відболіла душа ще тоді, Коли ти […]...
- ВАРИВОДА Увійшов поважний дядько до їдальні зранку. Пильним оком подивився на офіціантку. – Скиньте, – каже, – цей передник в білому […]...
- БУБЛИК З МАКОМ Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – Де купила? […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- ТАЄМНИЦЯ Як пішли у баню митись молоді солдати, Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти. У ларку сидів привітний дядько сивочубий. – Як […]...
- “Будеш, мати, мене зимувати…” Будеш, мати, мене зимувати, Будеш мати мене коло хати, Будеш мати мене коло хати… Ходить полем мій кінь вороненький, Ходить […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- СЛОВО ДО ЧТИТЕЛЕЙ РУСЬКОГО ЯЗИКА Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто […]...
- ВІРНА Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за […]...
- У ЛЕГІНЯ У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]...
- Холм і Львів Раз Данило був на ловах І у лісі заблудив. Довго він шукав дороги, Довго в пущі він ходив. Аж виходить […]...
- “Колись давно, в сумних біженських мандрах…” Колись давно, в сумних біженських мандрах, коли дитям я ледве вже брела, старі хатки в солом’яних скафандрах стояли в чорних […]...
- НА ГРЕБЛІ На греблі трускій та предовгій, Що сипано ще за татар, Задумавшись, їду бідою… Знемігся мій коник, пристав. За греблю сю […]...
- Ростиславичі Після князя Ростислава Залишилось три сини. Поховаваши батька, з Криму Повертаються вони. Мирно батьківщину ділять, В згоді, і приязні живуть, […]...
- ІСТОРІЯ ХВОРОБИ Занедужав наш Омелько, кілька літ хворів. Побував у кабінетах різних лікарів. Пив навари і мікстури, порошки ковтав, Доки висох, як […]...
- КОСАРІ Мій тато вів косу, як бог, в осотищі густому. Косив на лузі він за двох, долаючи утому. Із дядьком Федором […]...
- “Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...
- “Гей! Та доки сумувати…” Гей! Та доки сумувати? Доки сліз потоком лить? Геть же, смутку, з мої хати! Я веселим хочу жить! Я для […]...
- Метелики літають на квітках З кадильниць срібних дим снується І гине в облаках склепінь. В монастирі вечірній спів кінчиться, Гасять свічки, ідуть. Якась черниця […]...
- МОНОЛОГ КНЯЗЯ ІГОРЯ В. Яриничу Разом вперше чи востаннє ми, що за шеломянем – невідомо: Дон чи галич з чорними крильми, що заждалися […]...
- ХУДОЖНИК Моєму дядькові, миргородському художнику Г. Ксьонзу Був дядько земний, не вірив в дива, Не міг ні чути, ні говорити. Він […]...
- “відпугутькали перші провісники…” відпугутькали перші провісники, зарясніли дощі рятівні, вітер сонно погойдує мізками і полумисками вогнів; згасли кратери листу сипучого, мить згорталась, як […]...