Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Через луки й урвища, через переліг…”

Через луки й урвища, через переліг,
Ех, пущу я коника –
свій зухвалий сміх,
Золотая гривонька
аж на небокрай.
Погуляй, мій конику, вволю погуляй!
Скинуться від тупоту
десь в дуплі сичі.
Ти іди, мій конику, лихо потопчи,
Щоб аж розсміялася
весело біда.
Погуляй, мій конику,
сонячна вузда.
Хто б і посміявся ще нині веселіш?
Що ж це ти, мій конику, ти чого стоїш?
По остюччі днів моїх мчав оце б
навскач.
Конику, та годі вже. Сміху мій
не плач!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)


“Через луки й урвища, через переліг…” - СВІТЛИЧНА ГАННА