ДВА ВОЛОДЬКИ (Уривок)
…Вісім весен і зим,
Вісім осен і літ,
то тривога, то гніт,
люті чорної дим
налітали круками на мене,
рвали образів листя зелене,
потрясали кістки
ці безумні круки,
і за те, що з собою на герці
я виснажував марно всі сили
не первий,
рвали нерви
і жили
і серце…
Скільки раз я хотів
за нестриманий гнів,
і за дум чорні лебеді й круки, –
взявши мавзера темного в руки,
(щоб надворі летіли сніжинки,
коли небо сліпе і рябе),
і поставить себе
до
стін-
ки.
Довго, довго я був із собою в бою
Обсипалось і знов зеленіло в гаю,
пролітали хвилини, як роки…
Рвали душу мою
два Володьки в бою,
і обидва, як я, кароокі,
і в обох ще незнаний, невиданий хист,
рвали душу мою
комунар
і
націоліст.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
- ДИЛЕМА Ні від себе втекти, ні себе наздогнати, Із собою нелегко, а без себе – це жах, Сновигатись бездумно від хати […]...
- САД (Уривок) В огні нестерпної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили […]...
- “Вони пройшли лункою ряснотою…” Дружині Вірі Вони пройшли лункою ряснотою В моїм, як вирва, несвятім житті, Та не скрасили сліду за собою – Минальний […]...
- ЗАЛІЗНИЦЯ (Уривок з поеми) Навів на мушку знак тризуба, нервово оддало в плече… Як молитовно склались губи, і по щоці сльоза тече!.. Розкинув руки, […]...
- МАЗЕПА XXI Як Палія любила Січ, І як його ще й зараз любить… Коли він кине грізний клич, Вони підставлять смерті груди […]...
- “Сидів і довго думав над собою…” Сидів і довго думав над собою Блакитний вечір вдома навесні, Тим часом як спливалися водою Його зоря на темному веслі. […]...
- РОКСОЛАНІЯ (уривок з поеми) Чари (жінка) Третя ніч проминає, а мужа немає, Може, сталося лихо, ніхто не вгадає. Важко це зрозуміти, чому забарився, Сильний […]...
- СІТЬ Я надто довго був самим собою. Не через якісь сумніви, а через те, що все на світі має бути самим […]...
- Я Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: – Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. […]...
- СТАРИЙ САЛЬВАДОР Довго мене носили Твої завулки схилясті Опуклими камінцями і мушлями. Шалені цвіркуни лящали В годину причастя В монастирському саду. Потім […]...
- ЛУКРЕЦІЯ (Уривок з поеми) Рука лілейна і щока, як рожа, Манила владно на пухку постіль. Йому здавалося, хвилина гожа Росте й блаженства прагне звідусіль. […]...
- ПРОВИНА Великий гріх на серці я ношу. В. Стус Я винен, браття. Всі ми винні. Наш гріх судитимуть віки За беріїв, […]...
- МИ З МАТІР’Ю ВЕРТАЄМО В СЕЛО. Уривок з поеми “Заклинання вогню” …Ми з матір’ю вертаємо в село З невдалої утечі від тевтона: Полуторка із нашої колони Осіла на підстрелене крило. Від […]...
- ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО Я не знаю, що з тобою, де ти І чи знов зустрінемось коли… Та хотів би, щоб зими замети Літа […]...
- ДРУГОВІ Як зблизитиь до тебе, коли сам ти від себе втікаєш, Як любити тебе, коли сам ненавидиш себе, Як тебе берегти, […]...
- УРИВОК Боюсь згасити світло лампи, бо може стати ще страшніш, і ніч, розкладена на ямби, у серце вбилась, наче ніж. Ніяк […]...
- РЕВОЛЮЦІЯ (уривок) На площі – в юрми – на мітинг вінки несіть – вінки й гірлянди з тремтінь-мигтінь з революційних прядив. На […]...
- В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...
- “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
- ПЛУГАТАР (Уривок) Стане до плуга народ-хлібороб, як море стояло в киреї із чорного мулу коло билець колиски його: угородить леміш іржавого плуга […]...
- ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
- УРИВОК РОЗМОВИ – Болить у грудях щось мені, Болить… – А як же ти хотів, Щоб так, безслідно, Проходило повз тебе Все, […]...
- ЧОРНОЗЕМ (Уривок) В чорні ночі виходиш в самотній простір: Б’ється серце в грудях неспокійне. Виє вітер, як бідний стривожений звір, Що ворожить […]...
- СКІФСЬКА КОЛИСКОВА Колесо котить себе. В голосі колеса сухо. Степ даленіє в рябе, Дихає спеченим духом. Дим засина з колоском, Сплять жеребці […]...
- СИНЯ ДАЛЕЧІНЬ (уривок) III Старі будинки ажурові І кожен камінь – вічний слід Давно минулої любові, Умерлих літ, безсмертних літ. Кав’ярні й башти, […]...
- “Догорають поліна в печі…” Догорають поліна в печі, Попеліє червоная грань… У задумі сиджу я вночі І думок сную чорную ткань. І коли ж […]...
- РОКСОЛАНІЯ (уривок з поеми) Досі оспівував руські ліси я у ритмах простеньких, Зараз співати настав час і про села, й міста. Передусім із міст […]...
- СИЧІ Чого надулися сичі, Що над Вкраїною вночі Дзьоби точили?.. Рвали жертву І думали – вона вже мертва. Гадали, душу горду […]...
- ВЕЛИЧКО В ЖУКАХ. (Уривок із втраченої поеми) Так от яка тепер вона, Онука Хведора! Щоднини Степами бродить, як мана, І лет під хмарами орлиний Проводить зором, крейдяна. […]...
- БАНДУРИСТ (Уривок з піснетвору “Перекинчик бісурманський”) Пісенька Присів на царинці – молодь обступила, Як цвіточку пчоли, а старшина сіла. І вийняв бандурку, і обтер полою, І […]...
- СЛІПЦІ (Уривок із розділу другого) – Я не товариш вам, діду, й не недруг, Хоч і приблуда сліпий між людей, Ні датку собі ні дівчат […]...
- “Вона в красі, мов ніч імлава…” (Уривок) Вона в красі, мов ніч імлава Безхмарних зоряних країв, Прийшла – і вмить її постава Сяйнула спрагою з-під брів: Достигла […]...
- Уривок із триптиха “І мертвим, і живим, і ненародженим” А я, живий, прийшов до вас, живі, Сказати, чим людська доба значима, Для чого ми, на ноги ставши дві, Звели […]...
- ПРЕРІЯ ЗОРЬ (Поема-роман, уривок) ХІІІ І раз ранком сталось так Хитавсь на воді пароплав І обоє зійшли сумний знак І поруч став Ти чуєш […]...
- (Уривок із циклу Листи і фотографії) 20 вересня Коханий Тату, чи ти також маєш таке враження, наче ти щось забув, коли виходиш з дому? Бачиш, мені […]...
- ЗАГАДКА Слова на аркуші – думок непевна тінь, Роз’ятрює повіки сіль утоми. Дивлюся на шпитальність білих стін І чую – кров […]...
- Можна можна ще певен час видимістю себе од смерті рятувати так мертве сонце дивиться у зелену воду і слухає шелест її […]...
- ЛІТОПИСЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА І НАУКИ (УРИВОК) Русини займають дві-треті Галичини й східні комітати в Карпатах та Угорщині; також цілу полудневу частину Росії від Припеті по верхній […]...
- СОН ЛІСІВ Мохнаті зітхання дерев – Шелест, шурхіт, шум… А десь недалеко машини рев, Що розриває цей сум. У вершках кучерявого листя […]...