Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО

Я не знаю, що з тобою, де ти
І чи знов зустрінемось коли…
Та хотів би, щоб зими замети
Літа нашого не замели!

Де б не був я: в Америці суворій,
На Далекім Сході чи Близькім,
Скрізь, як та берізка білокора,
В серці ти шумітимеш моїм!

Ходять круки зрання і до ночі,
Наче варта, стережуть двори…
Де ви, очі, голубі, дівочі,
Літні наддніпрянські вечори?

Вийду в поле, в снігову діброву –
Не почую спів дзвінкий дівчат.
Де ти, де, дівчино чорноброва?
Сніг… Та круки на мороз кричать.

Дай, лісничий, душу чимсь погріти!
Сніг летить, як білі лебеді…
Тільки вірю: знов настане літо –
Зоряне, співуче, як тоді!

Знов зелена зашумить діброва
І зозуля буде нам кувать.
Знов тебе, дніпрянко чорноброва,
До світання буду цілувать!

Ялта, 1939

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ