Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Невдовзі гори знов зазеленіють…”

Невдовзі гори знов зазеленіють,
Прокинуться за річкою лани,
Та марно я, леліючи надію,
Неначе волі, ждатиму весни.

Вона мене в неволі не зігріє,
Не усміхнеться й покрадьки мені,
Лиш цяткою німої ностальгії
Замиготить – і зникне вдалині.

1953 – 1988

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Невдовзі гори знов зазеленіють…” - ГНАТЮК ІВАН