Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПРЕРІЯ ЗОРЬ (Поема-роман, уривок)

ХІІІ
І раз ранком сталось так
Хитавсь на воді пароплав
І обоє зійшли сумний знак
І поруч став

Ти чуєш хлюпочуть хвилі
Моря привабливий клич
Приємно в зеленій могилі
Заснуть рослини ніч

Цілую білі перса
Кров викликає мене
Ніж спокушає на герць
І серце гостро шкляне

Бачиш в очах мука
В волоссях гірких твоїх
В устах вогкість роспуки
І смак баговиння в них

Стогнеш ніхто не чує
Лиш би коханець блідий
Біль смокче і трує
Блакить океан води

Обніми здави палко
Вколи відчаєм губ
Ти запальна коханка
По хвилі будеш труп

Це я твоє завтра
Вічність кохання смерть
Горить жагуча ватра
З моєї волі життя кінець

Заплющ очі в тінях
Власницькі рухи мої
Ми вдвох в німих стінах
На ліжку білім огні

Заплющ очі кохана
Останній притиск твій
Мої ласки прощанні
І твій стогін: мій.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

ПРЕРІЯ ЗОРЬ (Поема-роман, уривок) - СЕМЕНКО МИХАЙЛЬ