Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Збулось пророцтво Крі: списи й вігвами…”

Збулось пророцтво Крі: списи й вігвами
Обвіяв мир – і битою порохи
Лягли на свіжі просіки й шляхи,
Що клали білі з чорними руками.

Ступив постіл, повитий мотузками,
І сонця блиск відбили кожухи;
Крізь безмір пущ, навальний і лихий,
Сокир сумирних залунали гами.

Хвала і слава мозолям долонь,
Що вкрили далі буйною ріллею!
Зневаги жало й гордости вогонь

Гамуй, прибульче, совістю своєю:
Твоя хлібина, біла і пухка, –
“Синів землі” Іллі Киріяка.

1964

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Збулось пророцтво Крі: списи й вігвами…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)