“Краса й любов – як ранішня роса…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)

Краса й любов – як ранішня роса,
Що навмання освіжує левади.
Та тільки сонце вийде в небеса –
Зникає все, мов не було й принади.
Коротка слава красних пелюсток,
Небавно в’януть найгарніші квіти,
І кольорам, що загнані в куток,
Пора щезати – більш не рожевіти!
Зігнешся й ти у зморшках до землі
У віщий час, під років тягарами;
Як тільки прийдуть віку змінні гами, –
Календи смерти стануть на столі.
Гай-гай, не будьмо й ми такі жорстокі
До тих жінок, чиї пов’януть щоки.

1988

“Краса й любов – як ранішня роса…”